zmini-do-vidomostey-pro-go (1)
витяг
Добірка для заявників у сфері державної реєстрації громадських об’єднань та профспілок
Добірка для заявників у сфері державної реєстрації нерухомості
Добірка для заявників у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців
добірка по громадським
електронна система здійснення декларативних процедур у будівництві
Електронна система здійснення декларативних процедуру будівництві
Порядок державної реєстрації внутрішньо переміщених осіб в Україні
єднання Реєстр осіб (2)
Типовий Статут (ГО зі статусом)(2)
ЯК ГРОМАДСЬКИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ НЕ ВТРАТИТИ ОЗНАКУ НЕПРИБУТКОВОСТІ 1 ЛИПНЯ 2017 РОКУ

 

Стаття 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі по тексту – Закон) регулює питання надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі по тексту – ЄДР).

Згідно пункту п’ятого частини 2 зазначеної статті, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: виписок у паперовій формі для проставлення апостилю та в електронній формі. Згідно частині 4 зазначеної статті, виписка формується за результатами реєстраційної дії. Виписки для проставлення апостилю надаються протягом 24 години після находження запиту, крім вихідних та святкових днів.

Видача виписок для  з ЄДР передбачена Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, затвердженим наказом Міністерства юстиції   України  10  червня  2016 року № 1657/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016 року за № 839/28969 (далі – Порядок).

Головним територіальним управління юстиції у Житомирської області на виконання Закону та Порядку, реалізовано можливість отримання виписок у паперовій формі для проставлення апостилю у відділах державної реєстрації актів цивільного стану.

У разі необхідності легалізації документів про юридичну особу, в тому числі громадське формування чи фізичну особу-підприємця заявник повинен звернутися до державного реєстратора відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі по тексту – державний реєстратор), який за допомогою програмних засобів ведення ЄДР, формує та роздруковує запит встановленого зразка,  на якому заявник проставляє свій власний підпис.

Під час прийняття запиту державний реєстратор встановлює особу заявника за документом, що посвідчує особу.

Документом, що посвідчує особу, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця, посвідчення особи без громадянства, посвідка на постійне або тимчасове проживання.

У разі подання запиту представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

З запитом подаються дві квитанції:

–  квитанція про внесення плати за надання виписки з ЄДР. Плата за надання виписки з ЄДР для проставлення апостиля становить 0,05 прожиткового мінімуму (100,00 грн) Плата справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подається запит про надання відомостей з ЄДР, та округляються до найближчих 10 гривень;

– квитанція про оплату послуги з проставлення апостиля (крім випадку, коли заявник звільнений від сплати послуг з проставлення апостиля).

Плата за проставлення апостиля становить для громадян України, іноземців та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51,00 грн) та для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів громадян

( 85,00грн).

Від унесення плати звільняються інваліди 1-ої і 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі проставлення апостилю на документах, що стосуються безпосередньо цих громадян. У такому випадку громадянин пред’являє документ, що підтверджує право на звільнення від сплати, з якого відповідною посадовою особою виготовляється копія та долучається до поданої заяви. Без квитанції/копії документів, що підтверджує право на звільнення від сплати документи не приймаються.

Виписка з ЄДР, копія запиту щодо надання виписки та документ про оплату послуг з проставлення апостиля або копія документа, що підтверджує право на звільнення від такої сплати, державним реєстратором передаються уповноваженій особі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області для проставлення на такій виписці апостиля відповідно до Порядку проставлення апостиля на офіційних документах, що оформляються нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2015 року № 2268/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1419/27864.

Посадова особа відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області за допомогою програмних засобів ведення Електронного реєстру апостилів формує відповідну заяву та реєструє ії у Електронному реєстрі апостилів із зазначенням дати і часу реєстрації, а також виготовляє електроні копії документів шляхом сканування та розміщення їх у Електронному реєстрі апостилів за допомогою програмних засобів його ведення в день подання виписки. На сформованій заяві проставляння власного підпису заявником не здійснюється.

Посадова особа Міністерста юстиції України проставляє апостиль на виписці з Єдиного державного реєстру або відмовляє у його проставленні у строк до 2 робочих днів. У разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності строк розгляду на проставлення апостиля може бути продовжений до 20 робочих днів, протягом

яких Міністерство юстиції України надсилає запит до відповідного органу, та отримує запитувану ним інформацію.

Посадова особа Міністерства юстиції України передає за допомогою засобів ведення Електронного реєстру апостилів виписки з апостилем або рішення про відмову у проставлення апостиля, а посадова особа відділу реєстрації актів цивільного стану в день отримання електронного апостиля візуалізує його.

Для отримання апостильованої виписки, заявник звертається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області пред’явивши документ, що посвідчує його особу.

Емфітевзис – як альтернатива договору оренди

 земельної ділянки сільськогосподарського призначення

(у новій редакції)

Житомир

2019

Останнім часом, значного поширення серед аграріїв набуває такий вид землекористування як емфітевзис, що підтверджується значним зростанням кількості укладання відповідних договорів. Враховуючи те, що переважна більшість власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення віддають їх у оренду, вважаючи, що це єдиний спосіб передачі іншій особі права користування земельною ділянкою, виникає необхідність більш детального висвітлення питання про те, що собою являє емфітевзис.

Поняття емфітевзису визначено у ст. 407 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) та ст.1021 Земельного кодексу України (надалі – ЗК України), зокрема передбачається, що під ним розуміють користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Разом з тим, іншим, більш поширеним та відомими правовим інститутом, що дає можливість використовувати земельні ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, є оренда земельних ділянок.

ПОРІВНЯЄМО ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ В ОРЕНДУ ТА ЕМФІТЕВЗИС

 

ОРЕНДА ЗЕМЛІ ЕМФІТЕВЗИС
Поняття

Засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності  (ст.1 Закону України «Про оренду землі» )

 

Відчужуване речове право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб
Підстава виникнення

Договір оренди земельної ділянки.

Укладення договору оренди   земельної ділянки може бути
здійснено на підставі цивільно-правового договору  або  в  порядку
спадкування (ст.16 Закону України «Про оренду землі»)

Договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис)
Форма договору

Письмова без обов’язкового нотаріального посвідчення.

(Типова форма оренди затверджена постановою КМУ від 03.03.2004 р.,

№ 220)

Письмова без обов’язкового нотаріального посвідчення. Типової форми договору не існує.
Державна реєстрація договору Є обов’язковою

Об’єкт договору

 

Земельна ділянка будь-якої форми власності та категорії земель Земельна ділянка сільськогосподарського призначення будь-якої форми власності
Сторони договору

Орендодавець – громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (ст. 4 Закону України «Про оренду землі») .

Орендар – громадяни та юридичні особи України, іноземці і особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об’єднання і організації, а також іноземні держави, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ст. 5 Закону України «Про оренду землі»).

Землекористувач – фізична чи юридична особа, що є резидентом або нерезидентом, яка виявила бажання користуватися земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Власник земельної ділянки – фізична чи юридична особа резидент якій на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення (ст. 407 ЦК України).

Оплатність

договору

Оплатний

Оплатний чи безоплатний

 

Істотні умови договору

Визначені у ст.15 Закону України «Про оренду землі»:

·         об’єкт оренди (кадастровий  номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

·         строк дії договору;

·          орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату

Законодавчо не визначені.

Відповідно до положень гл.33 ЦК України та ст.1021 ЗК України ними можна вважати:

·         об’єкт емфітевзису (кадастровий  номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

·         цільове призначення земельної ділянки;

·         строк дії договору;

·         плата за користування земельною ділянкою з визначенням розміру, умов, порядку та строків виплати

Строк

дії договору

Строковий

Максимальний – не більше 50 років для земельних ділянок приватної, державної та комунальної власності (ч.1 ст. 19 Закону України «Про оренду землі»).

Мінімальний:

v       не менше 7 років щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського  виробництва, фермерського  господарства, особистого  селянського  господарства;

v     не менше 10 років для земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства, земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є земельними ділянками меліорованих земель   і на яких проводиться гідротехнічна меліорація (ч. 3 ст.19 Закону України «Про оренду землі»)

Строк користування земельною ділянкою державної, комунальної та приватної власності не може перевищувати 50 років (ч. 4 ст. 1021 ЗК України).
Момент виникнення права

Договір укладений з моменту його підписання або нотаріального посвідчення.

Права за договором виникають з моменту державної реєстрації права на емфітевзис/права оренди.

Форма оплати за договором

·         для земель приватної власності – грошова або натуральна

·         для земель державної або комунальної власності  грошова

Визначається за домовленістю сторін. Розмір плати не залежить від нормативної грошової оцінки землі, відсутнє будь-яке визначення її максимального та мінімального розміру
Можливість відчуження

Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки – на строк до 50 років (ч. 5, 6 ст.93 ЗК України).

Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності  не  може  бути  відчужено  її  орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу (ст. 8Закону України «Про оренду землі»).

Право емфітевзису може відчужуватися (договір купівлі-продажу майнових прав, застава)  і передаватися у порядку спадкування без згоди власника земельної ділянки (ч. 2 ст. 102ЗК України).

Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди), внесено до статутного фонду, передано у заставу (ч. 3 ст. 102ЗК України).

 

 

При здійсненні вибору між договором оренди та емфітевзисом варто звернути увагу на наступні аспекти:

 

1)  ст. 22 ЗК України встановлює, що землі сільськогосподарського призначення можуть бути надані у користування різним суб’єктам для певних чітко зазначених потреб, зокрема: громадянам – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства; сільськогосподарським підприємствам – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам – для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об’єднанням громадян – для ведення підсобного сільського господарства; оптовим ринкам сільськогосподарської продукції – для розміщення власної інфраструктури.

 

Таким чином, укладати договір емфітевзису на стороні землекористувача має право юридична особа, установчими документами якої передбачається здійснення вищезазначеної діяльності, або фізична особа, яка здатна забезпечити цільове використання земельної ділянки.

 

 

2) за договором про емфітевзис, власник земельної ділянки передає право володіння та користування нею для визначеної цілі – сільськогосподарських потреб (виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначена для цих цілей).

Тому, якщо земельна ділянка необхідна потенційному землекористувачеві для відмінних від сільськогосподарських потреб, наприклад для будівництва нежитлових приміщень, а її цільовим призначенням є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кращим варіантом є укладення договору оренди.

Це по-перше, зумовлюється неможливістю зміни цільового призначення зазначеної вище земельної ділянки у зв’язку із дією мораторію на купівлю-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній, комунальній власності, а також на купівлю-продаж, зміну цільового призначення земельних ділянок приватної власності призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

По – друге, зазначення в договорі про емфітевзис цілей передачі земельної ділянки в користування, які будуть відмінними від зазначених вище положень ст. 22 ЗК України, створює ризик відмови у державній реєстрації такого права, а також оспорювання такого договору зацікавленою особою.

По – третє, одним із обов’язків землекористувача є ефективне використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення, а кореспондуючим правом власника – вимагати цього відповідно до умов, встановлених у договорі. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою ( п. «ґ» ст. 141 ЗК України).

3) на відміну від оренди, яка передбачає право орендаря укласти договір суборенди, українське законодавство надає можливість відчуження (в тому числі і в порядку спадкування, внесення до статутного капіталу, передання у заставу, тощо) та передачі землекористувачем права користування емфітевзисом, що перебуває у приватній власності, третім особам без згоди на це власника земельної ділянки. Така передача можлива, наприклад, шляхом укладення договору купівлі-продажу права володіння та користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (права емфітевзису). За даним договором передається не право власності, а саме майнове право – право володіння та користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (право емфітевзису), наявне в землекористувача згідно договору про емфітевзис. Таким чином, фактичний власник земельної ділянки у разі укладення вищезазначеного договору не змінюється, та у нього є право переважної купівлі відчужуваних майнових прав.

У разі укладення договору про відчуження права на емфітевзис, необхідно також внести зміни до договору щодо користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договору про емфітевзис) щодо зміни землекористувача, а також зареєструвати ці зміни у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4) смерть власника земельної ділянки не впливає на чинність як договору оренди, так і договору про емфітевзис. У разі припинення юридичної особи-землекористувача, право на емфітевзис може переходити до її правонаступника за розподільчим та ліквідаційним балансом, передавальним актом, актом-прийманням, тощо.

5) договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних  ділянок,  що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності – земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування) ( ч. 4 ст.15 Закону України «Про оренду землі»).

Разом з тим, договором про емфітевзис, не передбачається надання в користування декількох земельних ділянок, навіть якщо їх власником є одна і та ж особа.

6) законодавство передбачає право орендаря на першочерговий викуп орендованої земельної ділянки у разі її продажу, однак аналогічного права для землекористувача за умовами договору про емфітевзис не встановлено.

 

ВИСНОВОК: в цілому правове регулювання укладення та виконання договору оренди є більш законодавчо визначеним та формалізованим у порівнянні з договором про емфітевзис. Щодо договору про емфітевзис, то оскільки не існує спеціальних нормативних актів, які б окрім положень ЦК та ЗК України детальніше регулювали дане питання, а також відсутня типова форма даного договору, у контрагентів є набагато більше можливостей для впровадження у такі правочини «зручних» для них норм.

 

        Доцільність укладення договору емфітевзису чи договору оренди земельної ділянки визначається у кожному конкретному випадку з врахуванням суб’єктного складу контрагентів, цілей їх діяльності, строків на які потрібно отримати користування земельною ділянкою та мети укладення договору, з визначенням усіх ризиків та переваг вибору кожного з варіантів

 

Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції

 у Житомирській області

Майдан Соборний, 1,  м. Житомир, 10014

тел./ факс  (0412) 41-87-76,

E-mail: infо@zt.minjust.gov.ua, Web:http://www.ztobljust.gov.ua/

 

 

Загальні положення правового статусу об’єкта незавершеного будівництва

Об’єкт незавершеного будівництва є об’єктом з особливим правовим статусом, оскільки має ряд ознак, за якими він відрізняється від об’єктів нерухомого майна, що розташовані на земельній ділянці.

Об’єктом незавершеного будівництва є об’єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Аналізуючи правову природу об’єкта незавершеного будівництва, його ознаками, зокрема є:

– міцний (ґрунтовний) характер об’єкта будівництва, що зводиться, який дає можливість зробити висновок, що такий об’єкт створюється на довгий період експлуатації, утворюючи при цьому єдине ціле із земельною ділянкою, та відмежовуючи вказаний об’єкт від малих архітектурних форм, тимчасових споруд тощо;

– будівництво здійснюється на підставі дозвільних документів, виданих відповідно до законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності;

– відсутність стовідсоткової готовності об’єкта незавершеного будівництва, що унеможливлює використання його за призначенням та введення відповідно до законодавства в експлуатацію.

Відсутність можливості використання об’єкта незавершеного будівництва за призначенням, задля якого він будується, не позбавляє особу, яка здійснює його будівництво, звернутися за проведенням державної реєстрації права власності на такий об’єкт.

 

Набуття права власності на об’єкти незавершеного будівництва

Так, відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України

  • Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва(створення майна).
  • Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
  • Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
  • До завершення будівництва(створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, яка створила майно може укласти договір щодо об’єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону.

Отже, після проведення державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, такий об’єкт набуває цивільну оборотоздатність, що полягає у вільному відчуженні такого об’єкта або переході його від однієї особи до іншої.

Документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на об’єкт незавершеного будівництва

Державна реєстрація прав на об’єкт незавершеного будівництва, проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі – Порядок).

Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва подаються (п. 68 Порядку):

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

3) технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва.

Документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт ( далі – Єдиному реєстрі документів).

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, обов’язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.

Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, що підлягає приватизації, подаються (п. 69 Порядку):

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом (крім випадків, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли за рішенням державного органу приватизації продаж об’єкта незавершеного будівництва здійснюється під розбирання без земельної ділянки);

2) копія наказу Фонду державного майна про включення об’єкта незавершеного будівництва до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації;

3) копія наказу державного органу приватизації про прийняття рішення про приватизацію такого об’єкта;

4) технічний паспорт на об’єкт незавершеного будівництва.

Для державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, набутого на підставі договору або з прилюдних торгів, подаються відповідний договір або свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) чи свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися (п. 70 Порядку)

Для державної реєстрації припинення права власності на об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням подаються (п. 75 Порядку):

1) документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення;

2) документ, що посвідчує право власності на об’єкт незавершеного будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об’єкта).

Відкриття та закриття розділів Державного реєстру прав

На підставі прийнятого в установленому порядку рішення про державну реєстрацію прав щодо об’єкта незавершеного будівництва, державний реєстратор прав на нерухоме майно відкриває розділ у Державному реєстрі прав, реєстраційну справу та присвоює реєстраційний номер такому об’єкту.

Після проведення державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва державний реєстратор формує витяг з Державного реєстру прав.

У разі проведення державної реєстрації права власності на новостворений об’єкт нерухомого майна, щодо якого в Державному реєстрі прав відкрито розділ як на об’єкт незавершеного будівництва, відповідний розділ та реєстраційна справа щодо такого об’єкта закриваються, реєстраційний номер такого об’єкта скасовується. Для новоствореного об’єкта нерухомого майна відкривається новий розділ у Державному реєстрі прав та формується нова реєстраційна справа, присвоюється новий реєстраційний номер такому об’єкту.

Записи про речові права та їх обтяження щодо об’єкта незавершеного будівництва переносяться до розділу Державного реєстру прав, відкритого для новоствореного об’єкта.

 

Управління державної реєстрації

Головного територіального управління юстиції у Житомирській області

Майдан Соборний, 1,  м. Житомир, 10014

тел./ факс  (0412) 41-87-76,

E-mail: infо@zt.minjust.gov.ua,

Web:http://www.ztobljust.gov.ua/

 

Добірка для заявників

у сфері державної реєстрації громадських обєднань та профспілок

(у новій редакції)

Житомир

2019

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

на нараді відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області

ПРОТОКОЛ  № 3 від 31.03.2017

у новій редакції ПРОТОКОЛ № 2

від 08.02.2019

Дана добірка розроблена для заявників у сфері державної реєстрації громадських формувань з метою сприяння правової обізнаності населення та доведення до широкого кола громадськості інформації щодо законодавчих нововведень у цій сфері та призначена для розміщення на інформаційних стендах

 


Як зареєструвати громадську організацію    або громадську спілку

(зі статусом юридичної особи)

 

Подай документи

 

Отримай відповідь


 

– Яка вартість державної реєстрації громадського об’єднання???

 

– Реєстрація проводиться БЕЗКОШТОВНО.

 

 

 

 

– Скільки треба чекати?

 

– 3 робочі дні з дня подачі документів

 

–          Які вимоги до найменування       

громадського об’єднання ?

 

– Дуже прості

 

 

 

 

     ВЛАСНА НАЗВА громадського об’єднання МОЖЕ МІСТИТИ

 

v     інформацію про статус громадського об’єднання (“дитяча”, “молодіжна”, “всеукраїнська”) та/або про її вид (“екологічна”, “правозахисна” тощо)

 

v     містити ім’я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом

 

!!! Громадське об’єднання може також мати скорочене найменування, яке визначається рішенням його установчих зборів або вищого органу управління – з’їзду, конференції, загальних зборів тощо.

 

!!! Громадське об’єднання має право на використання свого найменування з моменту реєстрації. Забороняється використання його найменування фізичними та юридичними особами, які не належать до цього об’єднання, без згоди такого об’єднання для цілей, не пов’язаних з діяльністю цього об’єднання.

Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ або БЕЗ ТАКОГО СТАТУСУ.

 

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Якщо маєте на меті здійснювати діяльність, пов’язану з грошима, тобто мати рахунок у банку, мати печатку, отримувати кошти, витрачати кудись гроші від імені цієї організації, то вам «потрібен» статус юридичної особи.

Якщо ж у вас немає на меті операцій з грошима, – натомість ви бажаєте проводити мирні зібрання, організовувати зустрічі друзів, які, наприклад, люблять читати класику, або захоплюються мистецтвом і обговорюють стиль бароко, то вам «не потрібен» статус юридичної особи. Ви можете спокійно організовувати такі лекторії, публічні дискусії і так далі. Тобто в своїх правах громадське об’єднання – що зі статусом юридичної особи, або без такого статусу фактично не відрізняються. Єдина різниця – можливість оперувати грошима. Отже, все це ви повинні з’яcувати на перших установчих зборах.

 

ОТЖЕ !!!

 

Громадське об’єднання БЕЗ статусу юридичної особи
МОЖЕ НЕ   МОЖЕ

v     подавати звернення, скарги, пропозиції

v     організовувати мітинги

v     бути членом громадських рад, інших консультаційних органів

v     проводити акції, виставки, навчальні заходи

v     поширювати інформацію про свою діяльність

v     мати свій статут

v     прийняти рішення про обрання керівника, органів управління громадського об’єднання відповідно до затвердженого статуту

¨      бути учасником цивільно-правових відносин

¨      створювати відокремлені підрозділи

¨      засновувати ЗМІ

¨      мати зареєстровану символіку

¨      мати банківський рахунок

¨      вести фінансову документацію та звітувати до відповідних органів державної влади

 

Як зареєструвати громадське об’єднання

   (без статусу юридичної особи)

 

 

Отримай відповідь


 

       

      Уповноважена особа суб’єкта державної реєстрації

(Головного територіального управління юстиції

у Житомирській області) або фронт-офісу приймає заяву

та документи в паперовій формі за описом, сформованим

за допомогою програмних засобів  ведення ЄДР,

примірник якого в день надходження заяви, видається

заявнику з відміткою про дату їх отримання та унікальним

кодом доступу до результатів надання адміністративних

послуг.

 

 

Під результатом надання адміністративних послуг

розуміється:

1. Внесення відповідного запису до ЄДР.

2. Рішення про проведення державної реєстрації.

3. Виписка з ЄДР.

4. Рішення та повідомлення про відмову у державній реєстрації із

зазначенням виключного переліку підстав для відмови

 

 

 

Результати надання адміністративної послуги у сфері

Державної реєстрації в електронній формі оприлюднюються

на порталі електронних сервісів та доступні для їх пошуку за

кодом доступу.

За бажанням заявника з ЄДР надається виписка у паперовій

формі з проставленням підпису та печатки– у разі подання заяви про

державну реєстрацію у паперовій формі.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані

для державної реєстрації, повертаються (видаються, надсилаються

поштовим відправленням) заявнику не пізніше наступного

робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх

повернення.

Результат надання адміністративної послуги розміщується на порталі електронних сервісів за наступним посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

!!! Слід відмітити, що

у разі втрати опису

(в якому зазначено унікальний код) у заявника буде відсутня можливість переглянути та роздрукувати результат розгляду документів.

 

Відомості у поданих для державної реєстрації  документах не повинні суперечити один одному.

Вимоги до оформлення документів, що подаються для державної реєстрації:

1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, – іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію);

2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами);

3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

 

Як зареєструвати зміни до відомостей про громадське обєднання зі статусом юридичної особи?

Отримай відповідь

 

 

             Який строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації  змін до відомостей про громадське об’єднання зі статусом юридичної особи ?

 

 

            Державна реєстрація змін проводиться за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації не пізніше 3 робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації.

 

Строк розгляду документів може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

 

           Зупинення розгляду документів здійснюється у строк, встановлений для державної реєстрації.

 

            Строк зупинення розгляду документів, поданих для державної реєстрації, становить 15 календарних днів з дати їх зупинення.

 

 

          

 

            Щодо оплати державної реєстрації  змін до відомостей про громадське об’єднання зі статусом юридичної особи

 

 

 

 

За державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою), сплачується адміністративний збір у розмірі                  0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

 

          За державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі, – 75 відсотків адміністративного збору.

 

     Державна реєстрація змін до відомостей про громадські об’єднання, які є юридичними особами може бути проведена за бажанням заявника у скорочені строки у разі внесення ним додатково до адміністративного збору відповідної плати:

– у подвійному розмірі адміністративного збору – за проведення державної реєстрації змін до відомостей протягом двох робочих днів;

– у п’ятикратному розмірі адміністративного збору – за проведення державної реєстрації змін до відомостей протягом 24-х годин після надходження документів.

 

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленому законом на 01 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії, та округлюється до найближчих 10 гривень.

 

        Законодавчо закріплено звільнення від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, у зв’язку з внесенням змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами !!!

 

 

 

 

 

        

          Які документи необхідні для державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання, що не має статусу юридичної особи?

 

 

 

Державна реєстрація припинення громадського об’єднання (зі статусом юридичної особи) відбувається в  2 етапи

 

 

Державна реєстрація припинення громадського об’єднання  (зі статусом юридичної особи) в результаті його реорганізації (поділу, злиття, приєднання)

 

 

Державна реєстрація припинення громадського

обєднання

(без статусу юридичної особи)

 

 

 

        Професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

 

Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

 

Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами.

 

 

 

Щодо реєстрації  змін до відомостей

про професійну спілку

 

 

 

Щодо реєстрації рішення про припинення професійної спілки

Державна реєстрація змін до відомостей про громадські формування, які є юридичними особами може бути проведена за бажанням заявника у скорочені строки у разі внесення ним додатково до адміністративного збору відповідної плати:

 

1) У подвійному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію:  –  протягом двох робочих днів – за проведення державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання, місцевий осередок громадського об’єднання із статусом юридичної особи, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою; – протягом семи робочих днів – за проведення державної реєстрації змін до відомостей про структурне утворення політичної партії як юридичну особу, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою;- протягом десяти робочих днів – за проведення державної реєстрації змін до відомостей про організацію роботодавців, їх об’єднання як юридичну особу крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою;- протягом двадцяти  робочих днів – за проведення державної реєстрації змін до відомостей про політичну партію, творчу спілку, місцевий осередок творчої спілки як юридичну особу, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою;   2) у п’ятикратному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   – протягом 24-х годин – за проведення державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання, місцевий осередок громадського об’єднання із статусом юридичної особи, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою; – протягом п’яти робочих днів – за проведення державної реєстрації змін до відомостей про структурне утворення політичної партії як юридичну особу, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою;- протягом семи робочих днів – за проведення державної реєстрації змін до відомостей про організацію роботодавців, їх об’єднання як юридичну особу крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою;- протягом п’ятнадцяти   робочих днів – за проведення державної реєстрації змін до відомостей про політичну партію, творчу спілку, місцевий осередок творчої спілки як юридичну особу, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою; 3) у десятикратному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію – за проведення протягом п’ятнадцяти робочих днів державної реєстрації змін до відомостей про політичну партію як юридичну особу.

 

Адміністративний збір

НЕ справляється:

 

– за державну реєстрацію змін до відомостей  щодо обласних, регіональних, місцевих та первинних професійних спілок, їх організацій та об’єднань, організаційних ланок Всеукраїнських професійних спілок;

– за державну реєстрацію змін до інформації про здійснення зв’язку з громадським формувань;

– за державну реєстрацію змін до відомостей про громадське формування, що не має статусу юридичної особи;

– за державну реєстрацію змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами України у строк визначений цими законами;

–  за державну реєстрацію структурних утворень політичної партії, громадського об’єднання, професійної спілки, їх організацій або об’єднання, благодійної організації, постійно діючого третейського суду та символіки молодіжних і дитячих громадських об’єднань.

 

У разі відмови в державній реєстрації адміністративний збір не повертається.

 

 

 

                              

Добірка для заявників

щодо порядку надання відомостей

з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців

та громадських формувань

та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

(у новій редакції)

Житомир

2019

ЗАТВЕРДЖЕНО

на нараді відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Житомирській області

 

                                                        ПРОТОКОЛ  № 09 від 01.08.2017

                                                                                у новій редакції протокол № 3 від                 

                                       08.02.2019

Дана добірка розроблена для заявників у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з метою сприяння правової обізнаності населення та доведення до широкого кола громадськості інформації щодо законодавчих нововведень у цих сферах та призначена для розміщення на інформаційних стендах


Які форми надання відомостей з  ЄДР* ? 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Важливо !!!  Виписка, витяг з ЄДР у паперовій формі, витяг  та інші відомості з ЄДР в електронній формі надаються незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі.

 

 

 

 

Як отримати виписку,

витяг з ЄДР у паперовій формі ?

 

 

Зачекай

 

Отримай відповідь

 

Як отримати копії документів, що містяться у реєстраційній справі, у паперовій формі ?

 

 

Зачекай

 

Отримай відповідь

 

 

Порівняльна таблиця особливостей отримання  відомостей з ЄДР у паперовій формі

 

 

 

№ п/п Найменування  документа Суб’єкт надання Відомості щодо використання спеціального бланку Відомості щодо проставлення підпису та печатки на документі
1

виписка з ЄДР для проставлення апостилю

 

§        державний реєстратор територіального органу Міністерства юстиції України  не використовується (надається на аркушах формату А4)  проставляються
2

виписка з ЄДР

 за результатом проведеної державної реєстрації

§        державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

§        нотаріус

не використовується (надається на аркушах формату А4)

проставляються

(в т.ч. печатка визначена Законом України «Про нотаріат»)

3 витяг з ЄДР

§        державний реєстратор (крім державного реєстратора Міністерства юстиції України або його територіального органу )

§        уповноважена особа центру надання адміністративних послуг

§        нотаріус

не використовується (надається на аркушах формату А4) не проставляються
4 копії документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної, фізичної особи-підприємця §        державний реєстратор суб’єкта державної реєстрації , що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційні справи у паперовій формі не використовується проставляються

ПАМ’ЯТАЙ!

 

v     запит не підлягає реєстрації  у ЄДР у разі відсутності документа про внесення плати за надання документів, що містяться в реєстраційній справі, надання виписки, витягу з ЄДР та документа про оплату послуги з проставлення апостиля (крім випадку, коли заявник звільнений від сплати послуг з проставлення апостиля), або плата внесена не в повному обсязі

 

v     моментом прийняття запиту є дата і час його реєстрації у ЄДР

 

 

* ЄДР – скорочення, а повністю: Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

 

** Запит – документ установленого Міністерством юстиції України зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо отримання виписки, витягу з ЄДР або документів, що містяться в реєстраційній справі, у паперовій формі

 Запит, що подається повинен відповідати таким вимогам:

 

v     має бути викладений державною мовою

 

v     текст має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами)

 

v     не повинен містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст

 

 

У разі якщо документи, що містяться в реєстраційній справі, містять відомості про реєстраційні номери облікових карток платників податків та/або паспортні дані фізичних осіб, що відповідно до вимог законодавства не можуть бути надані заявнику, державний реєстратор забезпечує виготовлення копій відповідних документів без відображення відомостей про реєстраційні номери облікових карток платників податків та/або паспортних даних фізичних  осіб

      

         Як отримати  витяг з ЄДР в електронній формі ?

Зареєструйсь у Кабінеті електронних сервісів  за посиланням : https://kap.minjust.gov.ua

Персональні дані користувача, отримані під час надання витягу з ЄДР, використовуються відповідно до закону та виключно для цілей ведення ЄДР

 

 

 

 

ВАЖЛИВО !!! 

Для того щоб отримати відомості з ЄДР в електронній формі:

 

  • НЕ потрібно відвідувати державного реєстратора
  • НЕ потрібно відвідувати банківську установу
  • НЕ потрібно отримувати електронний цифровий підпис

 

      

         Як надається безоплатний доступ до відомостей з ЄДР ?

щодо юридичної особи – найменування або ідентифікаційний код юридичної особи

 

 

 

Критерії пошуку відомостей

в ЄДР

 

 

 

 

 

 

 

 

 

щодо фізичної особи-підприємця – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи-підприємця або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта)
щодо виданих витягів з ЄДР – номер та дата формування відповідного витягу
щодо відокремленого підрозділу юридичної особи – найменування або ідентифікаційний код відокремленого підрозділу

Які форми надання  інформації з Державного реєстру речових прав  на нерухоме майно

(далі-Державний реєстр прав ?)

 

Як отримати інформацію з Державного реєстру прав у паперовій формі?

      

Як отримати  інформацію з Державного реєстру прав в електронній формі?

Зареєструйсь у Кабінеті електронних сервісів  за посиланням: https://kap.minjust.gov.ua

Для  цього необхідно:

§         використати електронний цифровий підпис (чи інший альтернативний засіб ідентифікації особи, у т.ч. з використанням електронної системи ідентифікації «Bank ID»).

§         зазначити прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер  паспорта громадянина України (для громадянина України, який через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомив про це відповідному контролюючому органові та має відмітку в паспорті громадянина України).

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених під час реєстрації на офіційному веб-порталі Мін’юсту, несе користувач.

 

 

 

 

 

завантаж та переглянь інформацію для її подальшого використання, у т. ч. друку

 

 «Он-лайн будинок юстиції» – це можливість не виходячи з власного дому отримати інформацію з усіх реєстрів Мін’юсту, в тому числі з ЄДР та Державного реєстру прав

 

 

«Он-лайн будинок юстиції» забезпечує отримання послуг без контакту з представниками влади та надає можливість отримати необхідні сервіси в електронному режимі.

Відвідати «Он-лайн будинок юстиції» можна за посиланням:

https://online.minjust.gov.ua/

 

                                                                         

                                                         

 

 

Добірка для заявників

у сфері державної реєстрації нерухомості

(у новій редакції)

Житомир 2019 рік

ЗАТВЕРДЖЕНО

на нараді відділу взаємодії з суб’єктами державної

реєстрації та підвищення кваліфікації державних

реєстраторів Управління державної реєстрації

Головного територіального управління юстиції

у Житомирській області

ПРОТОКОЛ № 3 від 31.03.2017 року

у новій редакції ПРОТОКОЛ № 3 від 08.02.2019                                                                                                                                                          ­

Дана добірка розроблена для заявників у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з метою сприяння правової обізнаності населення та доведення до широкого кола громадськості інформації щодо законодавчих нововведень у цій сфері та призначена для розміщення на інформаційних стендах

 

Неможливо переоцінити поняття та значення права власності на об’єкти нерухомого майна у теперішній час. Майнове право є об’єктом гарантій і обмежень, які передбачені Конституцією України. Державна реєстрація прав на нерухоме майно є важливим чинником гарантування і захисту прав власників, забезпечує офіційне визнання і юридичне закріплення державою прав фізичних і юридичних осіб на нерухоме майно.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі (володіння, користування, право господарського відання, право постійного користування та оренди земельної ділянки, іпотеки, довірчого управління майном та ін.) обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Стали власником нерухомості?

Як зареєструвати своє речове право?

Куди звертатися?

 

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).

 

 

 СЛІД ЗНАТИ !!! 

       

 

Запис про державну реєстрацію внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) гарантує ваше право на власність.

 

Звернутись із заявою щодо реєстрації прав на нерухомість можна:

  • до органів місцевого самоврядування, а саме виконавчих комітетів місцевих рад (міст обласного значення, міської, сільської, селищної);
  • до районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій;
  • нотаріусів;
  • до центрів надання адміністративних послуг (фронт-офісів);
  • акредитованих суб’єктів державної реєстрації.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Для державної реєстрації права власності та інших речових прав подаються такі документи:

  • заява, оформлена за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав;
  • документ, що посвідчує особу заявника;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків;
  • документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (у разі звільнення від сплати – документ, що підтверджує звільнення від сплати адміністративного збору);
  • правовстановлюючі документи (договори, свідоцтва, акти державних органів, рішення судів тощо).

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОСТОВІРНІСТЬ ВІДОМОСТЕЙ, ЯКІ МІСТЯТЬСЯ У ЗАЯВІ та ІНШИХ ПОДАНИХ ДОКУМЕНТАХ НЕСЕ ЗАЯВНИК.

Якщо документи подані в повному обсязі та відповідають законодавству, державний реєстратор:

1) приймає рішення про державну реєстрацію;

2) відкриває розділ та/або внесення до відкритого розділу чи спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав;

3) формує витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником (видається на вимогу заявника в паперовій формі з підписом та печаткою реєстратора).

СЛІД ЗНАТИ!!! Під час проведення державної реєстрації права користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви державними органами, які передають земельні ділянки у власність або у користування.

Підстави для відмови (зупинення) в державній реєстрації прав
Чому можуть сказати   НІ ?

 

подані документи не дають змогу встановити набуття, зміну чи припинення речових прав
майно має зареєстровані обтяження
заявника внесенно до Єдиного реєстру боржників

 

заява подана неналежною особою
подано ті самі документи, на підставі яких речове право або обтяження вже зареєстровано в Державному реєстрі прав
майно не підлягає державній реєстрації
заяву подано не до нотаріуса, який вчинив нотаріальну дію щодо майна

 

наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами
заяву про реєстрацію обтяжень, щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем
не встигли подати всі документи вчасно або протягом 30 робочих днів не усунули обставини, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав

 

 

Необхідні документи для державної реєстрації

новозбудованого об’єкта

нерухомого майна

 

До основного пакету документів для державної реєстрації прав власності додатково подаються:

 

 

  • документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів;

 

  • документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов’язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

 

           Бажаєте зареєструвати зміну цільового призначення земельної ділянки?

           Для того, щоб змінити цільове призначення земельної ділянки, Вам необхідно знати наступне:

Цільове призначення земельної ділянки – це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради  Автономної  Республіки Крим,  Ради міністрів Автономної Республіки Крим

та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

ДО ВІДОМА!!!  У разі зміни цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності користувачі або зацікавлені особи мають звернутися до органу виконавчої влади або місцевої державної адміністрації за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо її відведення.

У разі зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності власнику не потрібно отримувати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки.

Державна реєстрація права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування їз земель державної або комунальної, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

 

Внесення змін до записів Державного реєстру прав

 

  • Відбулася зміна відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміна його технічних характеристик, ідентифікаційних даних власника нерухомості, визначення часток у праві спільної власності?                                          

                                                                         Бажаєте узаконити такі зміни?

 

  • Виявили технічну помилку в документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав?

 

                                                 Бажаєте внести зміни у такі записи?

  • Що необхідно…

 

ЗНАТИ, що такі відомості вносяться до Державного реєстру прав відповідно до законодавства поза процедурою державної реєстрації прав. В такому випадку подаються наступні документи:

Для державної реєстрації права власності у зв’язку із зміною суб’єкта такого права в результаті реконструкції

об’єкта нерухомого майна, у тому числі в результаті переведення об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий або навпаки до основного пакету документів додатково подаються

 

 

Реконструкція – перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об’єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).

Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об’єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності)

Порядок отримання інформації (довідки) з Державного реєстру прав

Інформація з Державного реєстру прав надається для фізичних та юридичних осіб за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового правав електронній абопаперовій формі.Інформація з Державного реєстру прав у паперовійабо електронній формі має однакову юридичну силу.

 

 

Для отримання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі необхідно:

  • Заява про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі інформаційної довідки
  • Документ, що посвідчує особу заявника (уповноваженної особи)
  • Документ, що підтверджує повноваження особи, що діє від імені заявника (пред’являється)
  • Документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за надання інформації з Державного реєстру прав (у разі звільнення від сплати – не подається)

ПРИМІТКА. Документи подаються та отримуються особисто суб’єктом звернення або уповноваженою ним особою за наявності документа, що посвідчує особу. Уповноважена особа повинна мати також оригінал документа, який підтверджує іі повноваження.

Для отримання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі необхідно:

  • зареєструватися на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації у банківських системах «Bank ID» https://kap.minjust.gov.ua

BankID – спосіб електронної ідентифікації громадян через українські

                   банки для надання адміністративних послуг через Інтернет.

Строки державної реєстрації та справляння адміністративного збору.

 

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі: з 1 січня 2019 року – 1921 гривня.

Розміри адміністративного збору за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з січня 2019 року становлять:

п/п

Види адміністративного збору

Строки проведення державної реєстрації/

надання інформації

Розміри

адміністративного збору

Розмір грн
1 За державну реєстрацію права власності
1.1 за державну реєстрацію права власності

у строк, що не перевищує

5 робочих днів

0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб 190
1.2 за державну реєстрацію права власності

у строк

2 робочі дні

1 прожитковий мінімум для працездатних осіб 1920
1.3 за державну реєстрацію права власності у строк 1 робочий день 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб 3840
1.4 за державну реєстрацію права власності у строк 2 години 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб 9610
2 За державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки)
2.1 за державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки)

у строк, що не перевищує

5 робочих днів

0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб 100
2.2 за державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки) у строк 2 робочі дні 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб 960
2.3 за державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки) у строк 1 робочий день 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб 1920
2.4 за державну реєстрацію інших речових прав, відмінних від права власності (крім іпотеки) у строк 2 години 2,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб 4800
3 За державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки
3.1 за державну реєстрацію обтяжень речових прав, іпотеки

у строк, що не перевищує

2 робочих дні

0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

100

 

4 За державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальних дій
4.1 за державну реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії невідкладно після завершення нотаріальної дії 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб 190
5

За внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому

числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника

5.1 за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника у строк, що не перевищує 1 робочого дня 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб 80
6 За отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
6.1 отримання інформації, витягу в паперовій формі у строк, що не перевищує 1 робочого дня 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб 50
6.2 отримання інформації, витягу в електронній формі після внесення плати за надання інформації через Інтернет з використанням платіжних систем 0,0125 прожиткового мінімуму для працездатних осіб 20
6.3. отримання інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно після внесення плати за надання інформації через Інтернет з використанням платіжних систем 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб 80

 

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного адміністративний збір справляється у повному обсязі з кожного із співвласників.

У разі відмови у проведенні реєстраційних дій адміністративний збір

  • не повертається.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір

  • підлягає поверненню.

 

Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:

– фізичні та юридичні особи – під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;

–   громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

– громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;

– громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

– особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

–  Національний банк України;

– органи державної влади, органи місцевого самоврядування;

– інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.

Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність до законів України у строк, визначений цими законами.

У разі виявлення факту незаконної перереєстрації майна звертаються:

по – перше:

– до правоохоронних органів

по- друге :

– до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі – Комісія)

по- третє

– до суду

ВАЖЛИВО ЗНАТИ!!! Що при оформленні скарги, яку подають на розгляд до Комісії необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства.

 

Головне територіальне управління юстиції у Житомирській

області

Управління державної реєстрації

 Відділ взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів

Добірка для заявників у сфері державної реєстрації

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

(нова редакція)

Житомир 2019

ЗАТВЕРДЖЕНО

на нараді відділу взаємодії з суб’єктами державної

реєстрації та підвищення кваліфікації державних

реєстраторів Управління державної реєстрації

Головного територіального управління юстиції

у Житомирській області

ПРОТОКОЛ № 3 від 31 березня 2017 року

Дана добірка розроблена для заявників у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з метою сприяння правової обізнаності населення та доведення до широкого кола громадськості щодо законодавчих нововведень у цій сфері та призначена для розміщення на інформаційних стендах.

ЗАРЕЄСТРУВАТИ  ФІЗИЧНУ 

ОСОБУ-ПІДПРИЄМЦЯ                                              


                                                   Приватний підприємець хоче

                                                          змінити дані про себе:

 

  • Місце проживання (адресу);
  • Прізвище;
  • Вид економічної діяльності.
Заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу-підприємця

 

Як позбутися статусу підприємця

  • Документ, що посвідчує особу заявника (паспорт);
  • Заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням (форма № 12)
  • В наступний робочий день Ви отримаєте повідомлення про припинення Вашої діяльності.

З цього моменту ви вже НЕ підприємець        

Як створити товариство з

обмеженою відповідальністю?                                                                 

           За необхідністю, до вищевказаних документів додатково додаються :

–  заява щодо спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про

добровільну реєстрацію як платника податків на додану вартість за

відповідною формою за Вашим бажанням;

–  довіреність або доручення, якщо документи подає Ваш представник;

–  витяг із торговельного, банківського або судового реєстру, легалізовані в

установленому порядку – якщо засновник іноземна юридична особа.

Як підтвердження Ви отримаєте виписку з Єдиного державного реєстру

юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

              Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу,

             що містяться в Єдиному державному реєстрі (зміна керівника) 

  1. 2.                                            3.


Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи

 Установчий документ викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками, справжність підписів на установчому документі  нотаріально засвідчується.

 

Рішення викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками, справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується.

                                                                                                

Уразі внесення змін, пов’язаних із зміною засновників юридичної особи додатково подаються

 

 

                            Державна реєстрація особи припинення юридичної

 

 

   Ліквідація
Реорганізація

 

 

Закінчився строк, на який було створено юридичну особу
Рішення суду щодо визнання юридичної особи банкрутом
Приєднання

 

Досягнуто мету, для якої було створено підприємство
Рішення суду, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи

 

Існують інши причини, що потребують ліквідацію
Перетворення
Виділ

 

 

  • Злиття: заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її

реорганізації;

довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону

підлягають довгостроковому зберіганню;

примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта;

документи для державної реєстрації створення юридичної особи.

  • Приєднання: заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті

                               її реорганізації;

довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до

закону підлягають довгостроковому зберіганню;

примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта;

документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну

особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

  • Поділ: заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її

реорганізації;

довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону

підлягають довгостроковому зберіганню;

примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта;

документи для державної реєстрації створення юридичної особи.

  • Перетворення: заява про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації;

довідка архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону

підлягають довгостроковому зберіганню;

примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта;

документи для державної реєстрації створення юридичної особи.

                         Для отримання інформації з Єдиного державного реєстру

                                  юридичних осіб  та фізичних осіб-підприємців:

  • Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:

1) виписок у паперовій формі для проставлення апостилю;

2) витягу  у паперовій та електронній  формі;

3) документи у паперовій та електронній формі, що містяться в реєстраційній справі.

   Витяг з

     ЄДР

Запит про надання витягу з ЄДР

 

  • Зареєструватися на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України з використання електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, у тому числі з використанням електронної системи ідентифікації у банківських системах «Bank ID» https:// kap. Minjust.gov.ua

 

Розміри адміністративного збору за проведення державної реєстрації

                                юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

 

п/п

Види адміністративного збору

Розміри

адміністративного збору

1. за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім громадських об’єднань та благодійних організацій), що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою

0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (580 грн.)

За державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі – 75 відсотків адміністративного збору.

Державна реєстрація змін до відомостей у скорочені строки проводиться виключно за бажанням заявника у разі внесення ним додатково до адміністративного збору відповідної плати:

у подвійному розмірі адміністративного збору – за проведення державної реєстрації змін до відомостей протягом шести годин після надходження документів  ;

у п’ятикратному розмірі адміністративного збору – за проведення державної реєстрації змін до відомостей протягом двох годин після надходження документів.

Адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, фізичну особу – підприємця та громадське формування, що не має статусу юридичної особи, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами

2. за державну реєстрацію змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи – підприємця 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (190 грн.)
3. за державну реєстрацію на підставі документів, поданих в електронній формі 75 відсотків адміністративного збору, встановленого частиною першою  статті 36 Закону.
4. за виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника 30 відсотків адміністративного збору, встановленого частиною першою статті 36 Закону.
5. за надання відомостей з Єдиного державного реєстру справляється плата в такому розмірі:
5.1 за надання виписки для проставлення апостилю та надання витягу в паперовій формі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб  (100 грн.)
5.2 за надання документа в паперовій формі, що міститься в реєстраційній справі За одержання документів, що містяться в реєстраційній справі відповідної юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи – підприємця, в паперовій формі справляється плата в розмірі 0,07 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (130 грн.)
5.3 за надання витягу в електронній формі та документа в електронній формі, що міститься в реєстраційні справі

75 відсотків плати, встановленої частиною четвертою статті 36 Закону

за надання відповідного  документа в паперовій формі

 

Строки розгляду документів  

 

Розгляд документів, поданих  для державної реєстрації та проведення інших

дій, щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців здійснюється протягом

24 годин після находження документів, поданих для державною реєстрації та

проведення  інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів.

Головне територіальне управління юстиції у Житомирській

області

Управління державної реєстрації

 Відділ взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів

Удосконалено порядок державної реєстрації прав та бізнесу

Житомир 2017

 

6 жовтня 2016 року Верховною Радою України прийнято законопроект № 5067 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності (надалі – Закон № 5067), який набрав законної сили 02 листопада 2016 року. Зокрема, цей нормативно правовий акт передбачає інструменти, що спрямовані на захист права власності під час реєстраційних дій, зменшення ризиків незаконного заволодіння майном – як прав на об’єкти нерухомості, так і корпоративних прав, а саме формалізацію окремих процедур та посилення адміністративної та кримінальної відповідальності суб’єктів реєстрації, учасників незаконної змови.

Пропонуємо розглянути основні зміни, які  втілено в життя.  Обов’язкове нотаріальне засвідчення справжності підписів засновників (учасників) юридичної особи.  Запроваджено обов’язкового нотаріального посвідчення справжності підписів засновників (учасників), уповноважених ними осіб або голови та секретаря загальних зборів на установчому документі юридичної особи (окрім державної реєстрації створення юридичної особи), відповідному рішенні уповноваженого органу управління юридичної особи про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (надалі – Єдиний державний реєстр), передавальному акті, розподільчому балансі юридичної особи, а також на заяві фізичної особи про вихід із товариства. Однак вимоги щодо нотаріального засвідчення справжності підписів засновників (учасників), уповноважених ними осіб або голови та секретаря загальних зборів не застосовуються в разі державної реєстрації створення юридичної особи, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, на підставі розпорядчого акту державного органу, органу місцевого самоврядування.  Відповідно до змін, що вносяться Законом № 5067 до законодавства, нотаріальне засвідчення справжності підписів громадських об’єднань та благодійних організацій є обов’язковим лише в разі, коли вимога про

таке засвідчення зазначена в установчих документах певного громадського об’єднання/благодійної організації.

Також, відповідно до вказаних вище реформ, відтепер серед обов’язкових положень (розділів), що мають бути зазначені в установчому документі юридичної особи, є порядок підписання установчих документів її засновниками (учасниками).

Принцип екстериторіальності обмежено. Одним із досягнень реформи у царині державної реєстрації щодо децентралізації повноважень у сфері державної реєстрації суб’єктів господарювання зазначають принцип, за яким взаємодія між представниками державних органів та бізнесу може відбуватися на основі принципу екстериторіальності, що дозволяє значно мінімізувати витрати. Поряд із можливістю подання державному реєстратору, суб’єкту державної реєстрації заяв для проведення реєстраційної дії в електронній формі – незалежно від місця реєстрації заявника, у межах території всієї України (та відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг) – досі поширеною є практика надання суб’єктами господарювання документів у паперовій формі. Згідно з Законом № 5067, в останньому випадку дія принципу екстериторіальності обмежуватиметься територією певної адміністративно-територіальної одиниці, де зареєстровано суб’єкт господарювання-заявника, а саме: Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, Севастополя. Однак на підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація згідно з документами, поданими в паперовій формі, може проводитися в межах декількох вищевказаних адміністративно територіальних одиниць. Внаслідок останніх змін на сьогодні суб’єкти господарювання мають змогу отримувати  виписку за результатами проведеної реєстраційної дії лише в електронній формі, крім випадку проставлення апостилю на такій виписці.

З прийняттям Закону № 5067 за бажанням заявника та за умови, що документи на проведення державної реєстрації було подано в паперовій формі, виписка за результатами надання адміністративних послуг може бути надана в письмовій формі з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.

Запровадження камеральних перевірок у сфері державної реєстрації суб’єктів господарювання. Задля забезпечення реалізації суб’єктами господарювання належних їм прав на оскарження рішень, дій чи бездіяльності у сфері державної реєстрації, у тому числі в адміністративному порядку, передбачено збільшення терміну для цього порядку оскарження, а саме: з 30 до 60 календарних днів. Тому прогресивним є положення щодо покладення на Міністерство юстиції України функції контролю у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Згідно з положеннями Закону № 5067, контроль здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом постійного моніторингу за реєстраційними діями у Єдиному державному реєстрі, для виявлення можливих порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами та уповноваженими суб’єктами державної реєстрації. За результатами моніторингу реєстраційних дій та в разі виявлення порушень Міністерство юстиції України негайно повідомляє про такі порушення правоохоронні органи, а також зацікавлених осіб – з метою вжиття необхідних заходів.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

«Порядок державної реєстрації внутрішньо переміщених осіб в Україні»

(у новій редакції)

 Житомир    2019

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

на нараді відділу взаємодії з суб’єктами державної реєстрації та підвищення кваліфікації державних реєстраторів Головного територіального управління юстиції  у Житомирській області

Протокол №  2  від  08.02.2019

 

Методичні рекомендації підготовлені на виконання Плану заходів Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, спрямованих на підвищення обізнаності про права внутрішньо переміщених осіб, необхідність їх соціального адаптації, інтеграції, реінтеграції, подолання негативних соціальних стереотипів на ІІ півріччя 2016 року та викладені у новій редакції  у зв’язку з приведенням їх у відповідність до чинного законодавств.

Дані методичні рекомендації можуть бути використані в роботі громадської приймальні з надання безоплатної первинної правової допомоги при Головному територіальному управлінні юстиції у Житомирській області

П Л А Н

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Поняття внутрішньо переміщеної особи

РОЗДІЛ  2.  Облік внутрішньо переміщених осіб

2.1. Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

2.2. Вимоги до заяви про видачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

2.3. Перелік документів, які подаються разом з заявою про видачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

2.4. Підстави для відмови у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

2.5. Строки розгляду заяви про видачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

2.6. Інформація, яка міститься в  довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

2.7. Інформація, яка надається  посадовими особами уповноваженого органу внутрішньо переміщеним особам під час видачі довідки про взяття на облік

2.8. Термін дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

РОЗДІЛ 3. Єдиний реєстр внутрішньо переміщених осіб

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Військова агресія спричинила крім фінансово-економічної кризи ще й гостру соціально-демографічну проблему для України, пов’язану з величезним потоком переселенців з окупованих територій Донбасу. Незважаючи на докладені зусилля уряду, вирішення багатьох проблем переселенців залишається актуальним питанням сьогодення. Відсутність реальних перспектив швидкого відновлення контролю держави над усіма територіями матиме наслідок подальшого збільшення масштабів внутрішньої міграції населення.

Задля вирішення проблемних питань, пов’язаних з внутрішнім переміщенням осіб, їхніх прав і свобод, визначення статусу та пільг, Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від                                 20 жовтня 2016 року № 1706-VII (далі Закон).

Цим Законом передбачено комплекс заходів, які повинні сприяти переселенцям у їхній адаптації на новому місці перебування та реінтеграції при поверненні. Кабінету Міністрів України доручено затвердити комплексні державні цільові програми щодо підтримки та соціальної адаптації внутрішньо переміщених осіб із визначенням джерел та обсягів фінансування, та контролювати їх виконання. Окрім цього, у Законі вказано, що органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень: інформують місцеві державні адміністрації про можливі місця і умови для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб; надають у тимчасове безоплатне користування з комунальної власності житлові приміщення, придатні для проживання; вирішують питання щодо набуття відповідно до законодавства переселенцями право на земельну ділянку із земель комунальної власності; сприяють у переміщенні її рухомого майна для повернення на залишене місце проживання; забезпечують надання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров’я; забезпечують влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади комунальної форми власності.

Переміщені всередині країни – це особи чи група осіб, яких примусили або вимусили покинути чи залишити своє житло чи місця постійного проживання, зокрема, в результаті чи з метою уникнення наслідків збройного конфлікту, повсюдних проявів насилля, порушення прав людини, стихійних чи викликаних діяльністю людини катастроф, і хто не перетинав міжнародно- визнаних державних кордонів. Основною відмінністю внутрішньої міграції є той факт, що особи, переміщені всередині країни – це, як правило, громадяни цієї держави. Тому вони повинні мати права і свободи, закріплені як у законодавстві держави їх громадянства, так і в основних міжнародних документах, і перш за все у Загальній декларації прав людини та Міжнародних пактах про права людини.

В українському законодавстві поняття «особи, переміщені всередині країни» до останнього часу не застосовувалося, але у зв’язку з ситуацією, що склалася в нашій державі питання внутрішньо переміщених осіб стали актуальними і для України. Особи, переміщенні всередині країни, не можуть бути силоміць повернені або знову поселені у місцях де є загроза їх життю, безпеці, здоров’ю або свободі. Сім’ї, розлучені у результаті переміщення, належать якнайшвидшому об’єднанню. Особам, переміщеним всередині країни, видаються всі документи, необхідні їм для користування своїми юридичними правами, а органи влади мають сприяти заміні документів, які були загублені у ході переміщення.

РОЗДІЛ 1. Поняття внутрішньо переміщеної особи

Стаття перша Закону містить визначення поняття «внутрішньо переміщеної особи». Так, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення. Якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо до таких обставин уповноваженими державними органами прийняті відповідні рішення.

Громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у статті першій Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

Внутрішньо переміщених осіб прийнято називати також вимушеними переселенцями або просто переселенцями. Від біженців вони відрізняються тим, що не виїжджають за межі країни, громадянами якої є.

Факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – довідка).

 

РОЗДІЛ 2.  Облік внутрішньо переміщених осіб та реєстрація місця проживання

2.1. Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

Порядок оформлення та видачі довідки регулюється Законом та Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі-Закон).

Як було зазначено вище  факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею дванадцятою Закону, яка визначає, що підставою для скасування дії довідки та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

У разі наявності зазначених підстав Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Державна міграційна служба, Служба безпеки України, Адміністрація Держприкордонслужби, Міністерство фінансів України.

Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, – через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики України, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – уповноважені органи).

Заяву про взяття на облік малолітньої дитини, яка є дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, для отримання довідки подає від її імені:

  • у разі влаштування до дитячого закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту дітей на повне державне забезпечення – керівник відповідного закладу;
  • у разі влаштування в сім’ю громадян під опіку, піклування, прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу – законний представник (один з опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів).

Заяву про взяття на облік малолітньої дитини, яка прибула без супроводження законного представника, для отримання довідки може подавати від її імені родич (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат або сестра, тітка, дядько) або вітчим, мачуха, в яких проживає (перебуває) дитина.

Якщо малолітня дитина прибула без супроводження законного представника або особи, зазначеної в абзаці п’ятому цього пункту, заяву подає від її імені представник органу опіки та піклування за місцем перебування такої дитини.

Особи, які відбували (відбувають) покарання у місцях позбавлення волі та мали (мають) зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті першій  Закону, на дату їх виникнення, після звільнення мають право на отримання довідки, якщо не бажають повертатися до попереднього місця проживання.

На отримання довідки мають право військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу), які проходили військову службу та мали зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті першій Закону, на дату їх виникнення.

На отримання довідки мають право також студенти, учні професійно-технічних навчальних закладів, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

У разі коли внутрішньо переміщена особа розміщується регіональним штабом з питань, пов’язаних із соціальним забезпеченням громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції (далі – регіональний штаб), заява подається посадовій особі уповноваженого органу, залученій в установленому порядку до участі в роботі регіонального штабу.

Прийняття заяв та видача довідок про взяття на облік можуть здійснюватися в місцях проживання внутрішньо переміщених осіб працівниками житлово-експлуатаційних організацій або уповноваженими особами, визначеними виконавчими органами сільських і селищних рад, за погодженням з уповноваженим органом. За результатами проведеної роботи працівники житлово-експлуатаційних організацій та уповноважені особи подають щотижня уповноваженому органу звіт.

2.2. Вимоги до заяви про видачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

Заява про взяття на облік повинна містити таку інформацію про заявника:

  • прізвище, ім’я та по батькові;
  • громадянство;
  • дата та місце народження;
  • стать;
  • відомості про малолітніх, неповнолітніх внутрішньо переміщених осіб, які прибули разом з ним (у разі необхідності);
  • відомості про законних представників, які супроводжують малолітню дитину, недієздатних осіб або осіб, дієздатність яких обмежена, та осіб, зазначених в абзаці п’ятому пункту другого Порядку;
  • відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання;
  • адреса, за якою з особою може здійснюватися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та контактний номер телефону;
  • обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
  • повідомлення особи про її непричетність до скоєння злочинів або співучасті у злочинах;
  • відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби;
  • відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації;
  • відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу);
  • відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію.

Слід зазначити, що адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного  місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Як фактичне місце проживання/перебування не можуть зазначатися адреси (місцезнаходження) органів державної влади, місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх підрозділів, будь-яких інших приміщень, за якими внутрішньо переміщені особи фактично не проживають.

Заява про взяття на облік підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах третьому – шостому пункту другого Порядку, які дають згоду на обробку, використання, зберігання та надання Адміністрації Держприкордонслужби, Мінфіну для верифікації персональних даних заявника та особи, від імені якої подається заява, відповідно до Закону України “Про захист персональних даних ”.

Інформація про персональні дані внутрішньо переміщених осіб може передаватися до агенції ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста за згодою заявника або його законного представника для надання допомоги.

 

2.3. Перелік документів, які подаються разом з заявою про видачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

Під час подання заяви про взяття на облік заявник пред’являє:

  • документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.
  • у разі наявності – документ, що підтверджує факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення (документ, що підтверджує громадянство України, посвідчує особу чи її спеціальний статус з відміткою про реєстрацію місця проживання, військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності, документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно);
  • у разі необхідності – свідоцтво про народження дитини.

У разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, зазначеними у  статті першій  Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної, районної у мм. Києві чи Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Законний представник дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, посадові особи, які здійснюють заходи щодо захисту прав такої дитини, у разі необхідності підтвердження чи перевірки персональних даних дитини можуть отримати відповідні відомості на підставі письмового запиту до Мінсоцполітики.

У разі подання заяви про взяття на облік законним представником особи, від імені якої подається заява, додатково подаються:

  • документ, що посвідчує особу законного представника;
  • документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі);
  • у разі потреби – свідоцтво про народження дитини.

У разі подання заяви про взяття на облік малолітньої дитини особою, зазначеною в абзацах третьому – шостому пункту другому Порядку, додатково подаються:

  • документ, що посвідчує особу заявника;
  • документи, що підтверджують родинні стосунки між дитиною та заявником;
  • документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування або керівника дитячого закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту дітей, в якому дитина перебуває на повному державному забезпеченні, та документ, що підтверджує факт зарахування дитини до такого закладу.

 

2.4. Підстави для відмови у видачі довідки про взяття на облік

внутрішньо переміщеної особи

Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли:

1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, зазначені у статті першій Закону;

2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;

3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення);

4) у документі заявника, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені абзацом другим пункту чотири Порядку;

5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, зазначеними у статті першій  Закону, не підтверджують такого факту.

        Особа має право звернутися із заявою повторно,  якщо у неї з’явилися підстави, визначені у статті першій Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду.

2.5. Строки розгляду заяви про видачу довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

У день подання заяви про взяття на облік безоплатно видається довідка за формою згідно з додатком (що додається), яка роздруковується на аркуші формату А4, підписується посадовою особою уповноваженого органу та скріплюється печаткою такого органу.

У разі, коли  під час подання заяви про взяття на облік  у заявника відсутня в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення,  уповноважений орган зобов’язаний розглянути заяву протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу довідки або відмову в її видачі.

 

2.6. Інформація, яка міститься в  довідці про взяття на облік

внутрішньо переміщеної особи

У довідці міститься така інформація:

  • номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав;
  • прізвище, ім’я, по батькові заявника;
  • дата та місце народження заявника;
  • стать заявника;
  • відомості про законного представника, що супроводжує малолітню дитину, недієздатну особу або особу, дієздатність якої обмежена;
  • відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання заявника.

              

2.7. Інформація, яка надається  посадовими особами уповноваженого

органу внутрішньо переміщеним особам під час видачі довідки про взяття на облік

Під час видачі довідки посадова особа уповноваженому органу інформує внутрішньо переміщену особу, яка береться на облік, про:

  • можливості розв’язання проблем, пов’язаних із соціальним захистом, зокрема з відновленням соціальних виплат;
  • необхідність відкриття поточного рахунка в уповноваженому банку для отримання відповідної грошової допомоги;
  • місцезнаходження місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та найближчих установ уповноваженого банку;
  • обов’язок повідомити про зміну місця проживання уповноваженому органу за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання;
  • обов’язок повідомити уповноваженому органу за місцем отримання довідки про добровільне повернення до покинутого постійного місця проживання не пізніш як за три дні до від’їзду.

Про факт видачі довідки дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, малолітній дитині, яка прибула без супроводження законного представника, уповноважений орган невідкладно інформує службу у справах дітей за місцем перебування такої дитини.

 

2.8. Термін дії довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

Довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею дванадцятою  Закону та абзацом шостим пункту шостого Порядку, в якому зазначено, що довідка, видана до 20 червня 2016 року, у якій адресою фактичного місця проживання вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає, підлягала перереєстрації до 20 липня 2016 року. Для цього внутрішньо переміщена особа особисто або через законного представника мала звернутися за видачею довідки до уповноваженого органу, а раніше видана їй довідка вилучалася, про що вносилися відповідні записи до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Після  20 липня 2016 року попередньо отримана довідка не приймається і потребує належного переоформлення. Також, звертаємо увагу, що довідка, не перереєстрована у встановлений строк, не є дійсною, про що вноситься відповідний запис до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею дванадцятою Закону.

У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин, що унеможливлюють перереєстрацію довідки у встановлений строк, така особа подає до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання відповідну письмову заяву та підтвердні документи. У такому разі строк перереєстрації довідки, зазначеної в абзаці шостому цього пункту, може бути збільшено до 60 днів за рішенням уповноваженого органу.

       У разі втрати або псування довідки уповноважений орган замість неї видає безоплатно  дублікат на підставі заяви особи, які видавалася довідка.

РОЗДІЛ 3.  Єдиний реєстр внутрішньо переміщених осіб

З 1 серпня 2016 року Міністерство соціальної політики в тестовому режимі запустило єдиний  реєстр внутрішньо переміщених осіб. До цього  він обмежувався регіональними  форматами:  кожен окремий орган соціального захисту  адміністративно-територіальної одиниці  мав свій реєстр. Працювали вони  автономно, що унеможливлювало уявлення про загальну картину щодо  кількості переселенців, їх місця знаходження, реального стану виплат і т. д.

Єдиний реєстр внутрішньо переміщених осіб призначений для забезпечення електронної інформаційної взаємодії Міністерства соціальної політики України з громадянами, волонтерами, організаціями з питань, пов’язаних з вирішенням проблем внутрішньо переміщених осіб в Україні.

Метою створення системи є підвищення якості та доступності послуг Міністерства соціальної політики з соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб в Україні за рахунок надання громадянам у електронному вигляді істотної персональної інформації, що стосується складу та обсягів належних та наданих послуг, а також надання можливості інтерактивної електронної взаємодії з Мінсоцполітики з питань безпосереднього отримання послуг.

Відтепер можна відстежити, якщо, скажімо, переселенець внесений у реєстр у двох управліннях. Це одразу буде видно.  Також це дає можливість обміну інформацією між відповідними структурами: Державною прикордонною службою, органами Пенсійного фонду, Службою безпеки України та іншими, для того, щоб мати повну інформацію про кожного переселенця, адже  під виглядом  внутрішньо переміщених осіб можуть маскуватися різні  «зацікавлені» особи.  Цей реєстр створено в допомогу й правоохоронним органам.  Також,  чи  не перебував переселенець більше двох  місяців на непідконтрольній Україні території, завдяки єдиному реєстру зможе побачити Державна прикордонна служба і т.д. Усі ці процеси стають більш контрольованими й зменшується можливість зловживань.

ВИСНОВОК

Внутрішньо переміщені особи в Україні – це категорія громадян України, іноземці або особи без  громадянства, котрі були змушені покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту на частині території Донецької і Луганської областей України або окупації Автономної Республіки Крим.

               Факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.  Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи регулюється Законом та Порядком.

Зазначимо, що, за даними Міністерства соціальної політики України, станом на 08.01.2019 в Україні взято на облік 1 512 367 переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим.

Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Для отримання всіх видів державної соціальної підтримки, зокрема пенсії, допомоги, компенсації тощо внутрішньо переміщеним особам необхідно звертатися до найближчого органу соціального захисту населення або управління Пенсійного фонду України в зручний для них час.

Основні документи, які необхідно мати при собі (за наявності):

– паспорт;

– посвідчення отримувача пенсії, допомоги, пільговика;

– довідка про присвоєння ідентифікаційного коду.

У зазначених установах допоможуть отримати інформацію з усіх питань, зокрема з питань розселення, медичного обслуговування, організації навчання та виховання дітей у дошкільних та шкільних навчальних закладах, а також щодо працевлаштування.

               Додаткову інформацію можна отримувати на сайті Мінсоцпопітики України:

www.mlsp.gov.ua

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2016 року № 1706-VII.
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
  3. Наказ Міністерства соціальної політики України від 27 грудня 2016 року № 1610 «Про затвердження форми Заяви про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи».
  4. Внутрішньо переміщені особи в Україні — Вікіпедія. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/.
  5. Аналіз змін до порядку взяття на облік ВПО та порядку отримання довідки про взяття на облік ВПО. Режим доступу: vpl.com.ua/uk/..
  6. Нове в законодавстві для внутрішньо переміщених осіб. Режим доступу: www.prostir.ua/?news=nove-v-zakonodavstvi-dly
  7. Внутрішньо переміщені особи в Україні: сучасні реалії. Режим доступу: nbuviap.gov.ua/index.php?option=com.
  8. Розпочав свою роботу єдиний реєстр внутрішньо переміщених осіб. Режим доступу: www.ukrinform.ua/…/2060199-rozpocav-svou-robotu-edini.
  9. Відповіді на актуальні питання, які цікавлять внутрішньо переміщених осіб. Режим доступу: np.pl.ua/2016/…/vidpovidi-na-aktualni-pytannya-yaki-tsika

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

НА ТЕМУ:  «Формування та передача реєстраційних справ або документів для долучення до реєстраційної справи суб’єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ»

Житомир 2019 рік

ЗАТВЕРДЖЕНО

на нараді відділу взаємодії з суб’єктами

державної реєстрації та підвищення

кваліфікації державних реєстраторів

Управління державної реєстрації

Головного територіального управління

юстиції у Житомирській області

від 18 січня 2018 року ПРОТОКОЛ № 1

у новій редакції  від 08.02.2019 ПРОТОКОЛ № 3

Методичні рекомендації розроблені з метою більш чіткого та однозначного розуміння норм чинного Порядку формування та зберігання реєстраційних справ затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18 листопада 2016 року № 3267/5 та з метою запровадження єдиної практики формування та передачі реєстраційних справ або документів для долучення до реєстраційної справи суб’єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі.

Методичні рекомендації крім роз’яснень чинного законодавства містять зразки оформлення бланків документів з питань формування та/або передачі реєстраційних справ та документів для долучення до реєстраційної справи у сфері державної реєстрації.

Методичні рекомендації стануть у нагоді посадовим особам суб’єктів державної реєстрації, які уповноважені на зберігання реєстраційних справ, державним реєстраторам, нотаріусам, уповноваженим особам фронт-офісів при передачі у випадках передбачених законом, реєстраційних справ або документів для долучення до реєстраційної справи суб’єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ.

Методичні рекомендації носять рекомендаційний, роз’яснювальний та інформаційний характер.

Зміст

І. Основні положення щодо формування реєстраційної справи

  1. Нумерація аркушів у справі
  2. Складання внутрішнього опису документів справи
  3. Засвідчувальний напис справи
  4. Оправлення справи
  5. Оформлення обкладинки (титульного аркуша) справи

 

ІІ. Передача реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень

  1. Оформлення реєстраційної справи

а) визначення основних вимог щодо наповнення реєстраційної справи

б) супровідний лист

в) опис за яким передається реєстраційна справа та/або документи для долучення до реєстраційної справи

  1. Особливості документообігу при проведенні державної реєстрації прав через фронт-офіси
  2. Передача реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ
  3. Факт надходження реєстраційної справи та факт долучення документів до реєстраційної справи

 

III. Передача реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи

  1. Оформлення реєстраційної справи

а) визначення основних вимог щодо наповнення реєстраційної справи

б) супровідний лист

в) опис за яким передається реєстраційна справа та/або документи для долучення до реєстраційної справи

  1. Особливості документообігу при проведенні державної реєстрації прав через фронт-офіси
  2. Передача реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ
  3. Факт надходження реєстраційної справи та факт долучення документів до реєстраційної справи

 

Порівняльна таблиця оформлення документів для передачі реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Частина 2 статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755- IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755- IV) визначає, що державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України. За рішенням Міністерства юстиції України державна реєстрація на підставі документів, поданих у паперовій формі, може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до статті 29 Закону № 755- IV реєстраційна справа в паперовій формі зберігається у суб’єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи – підприємця. Щодо юридичної особи та фізичної особи – підприємця – у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях. Щодо громадського формування, професійних спілок, їх організацій, об’єднань профспілок – у Міністерстві юстиції України, територіальних органах Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Частина 5 статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон №1952-IV) визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Статтею 9  Закону № 1952-IV встановлено, що зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна.

Доцільно звернути увагу, що Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127  (далі – Порядок № 1127) та Порядком державної реєстрації  юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи 09.02.2016  № 359/5 (далі – Порядок № 359/5), передбачено, що державна реєстрація  може проводитися за заявою заявника шляхом звернення до фронт-офісів, які забезпечують прийняття, зберігання та видачу документів поданих для відповідної державної реєстрації. Відповідно за результатом розгляду заяви або проведеної державної реєстрації, фронт-офіси здійснюють передачу передбачених Порядком № 1127 та Порядком № 359/5 документів, належним суб’єктам державної реєстрації для подальшого їх зберігання у паперовій формі.

Отже, питання здійснення передачі реєстраційних справ, документів що були видані, оформлені або отримані під час проведення реєстраційних дій суб’єктам, що забезпечують зберігання реєстраційних справ, умови та порядок їх зберігання – на сьогоднішній день  є  нагальним та актуальним.

Що на вимогу частини 5 статті 17 Закону № 755- IV та частини 6 статті 29 Закону № 1952-IV, наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5, затверджено Порядок формування та зберігання реєстраційних справ (далі – Порядок         № 3267/5).

Узагальнюючи практику застосування норм вищезазначеного Порядку № 3267/5 у Житомирській області можна сказати, що виникає багато проблемних питань під час формування та/або передачі реєстраційних справ, документів, що були видані, оформлені або отримані під час проведення реєстраційних дій, суб’єктам державної реєстрації, які забезпечують зберігання реєстраційних справ відповідно до чинного законодавства.

Тому, задля  більш чіткого розуміння норм чинного Порядку № 3267/5, та з метою запровадження єдиної практики формування реєстраційної справи та/або передачі її для подальшого зберігання у паперовій формі розроблені дані методичні рекомендації.

  1. Основні положення щодо формування реєстраційної справи

Відповідно до розділу II Порядку № 3267/5 реєстраційна справа формується у паперовій формі після відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) та внесення до нього відповідних відомостей, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, державну реєстрацію фізичної особи – підприємця і державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу – підприємця державним реєстратором прав на нерухоме майно, державним реєстратором, яким здійснено зазначені дії.

Формування реєстраційної справи передбачає:

  • нумерацію аркушів у справі,
  • складання внутрішнього опису,
  • засвідчувального напису справи,
  • оправлення справи,
  • оформлення обкладинки (титульного аркуша) справи.

 

  1. Нумерація аркушів у справі (пункт 3 розділ II Порядку № 3267/5)

 

З метою забезпечення порядку розташування документів у реєстраційній справі всі її аркуші, крім аркушів внутрішнього опису та засвідчувального напису, нумеруються арабськими цифрами валовою нумерацією у правому верхньому куті простим м’яким олівцем.

Застосування чорнила, пасти або кольорових олівців для нумерації аркушів забороняється. Аркуші внутрішнього опису документів справи нумеруються окремо.

Реєстраційна справа не повинна перевищувати 250 аркушів (не більше 40 мм завтовшки). Якщо справа перевищує 250 аркушів (не більше 40 мм завтовшки), вона поділяється на томи. Аркуші справ, що складаються з декількох томів або частин, нумеруються в кожному томі (частині) окремо.

У разі наявності окремих помилок у нумерації аркушів справи допускається застосування літерних номерів аркушів (1 а, 10 б тощо). У разі наявності багатьох помилок у нумерації аркушів справи здійснюється перенумерація, під час якої старі номери закреслюються однією скісною рискою і поряд ставиться новий номер аркуша.

 

  1. Складання внутрішнього опису (пункти 7, 8 розділ II Порядку 3267/5)

 

Внутрішній опис документів реєстраційної справи (Додаток 3) складається на окремому аркуші за встановленою формою і містить відомості про:

  • порядкові номери документів справи
  • їх індекси
  • дати
  • заголовки та номери аркушів справи, на яких розташований кожен документ.

До внутрішнього опису складається та заповнюється підсумковий запис –  пункт 8 розділ II Порядку3267/5 (в Додатку 3 починається після слова «Разом:») у разі:

  • закриття реєстраційної справи, відкритої на об’єкт нерухомого майна, внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
  • передачі реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ.

У підсумковому записі наводяться цифрами та літерами

  • кількість документів, що включені до опису,
  • кількість аркушів реєстраційної справи,
  • а також кількість аркушів внутрішнього опису.

Внутрішній опис підписується його укладачем.

Якщо справу оправлено попередньо без внутрішнього опису, бланк опису підклеюється до внутрішнього боку лицьової обкладинки справи.

  1. Складання засвідчувального напису справи (пункти 9, 10 розділ II Порядку № 3267/5)

 

Складається у разі:

  • закриття реєстраційної справи, відкритої на об’єкт нерухомого майна,
  • внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця,
  • передачі реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ.

Засвідчувальний напис реєстраційної справи складається на окремому аркуші (Додаток 4), який вміщується наприкінці реєстраційної справи, у друкованих примірниках справ (облікові журнали, звіти тощо) – на звороті останнього чистого аркуша.

Відповідно, при формуванні державним реєстратором реєстраційної справи при здійсненні державної реєстрації та передачі такої реєстраційної справи, як відкритої, відповідному суб’єкту, засвідчувальний напис не складається!

 

З метою обліку кількості аркушів у реєстраційній справі, фіксації особливостей їх нумерації у засвідчувальному написі реєстраційної справи зазначаються цифрами і словами кількість аркушів у реєстраційній справі та окремо із знаком «+» (плюс) – кількість аркушів внутрішнього опису.

У засвідчувальному написі реєстраційної справи вказуються особливості фізичного стану та формування реєстраційної справи: всі неусувані дефекти (пошкоджені аркуші, залиті чорнилом тощо), документи – замінники (копії) вилучених документів, а також у разі відсутності необхідних документів – їх кількість, наявність літерних та пропущених номерів аркушів.

  1. Оправлення справи (пункти  13-16 розділ II Порядку № 3267/5)

 

Під час укладання документів реєстраційної справи не дозволяється торкатися їх тексту. Якщо текст документів надруковано надто близько до їх лівого краю (у разі використання двостороннього друку документа – правого краю зворотної сторони документа), потрібно наростити корінці документів папером тієї самої якості, що й носії тексту документів.

Аркуш формату, меншого, ніж формат А4, підклеюється на чистий аркуш паперу формату А4 і нумерується як один аркуш у правому верхньому куті (наприклад квитанції про сплату адміністративного збору). Якщо до документа підклеєні одним боком інші документи, то кожен документ нумерується окремо.

Документи реєстраційної справи систематизуються у хронологічному порядку за часом їх надходження таким чином, щоб документи, які надійшли раніше, знаходились на початку, а документи, які надійшли пізніше, – наприкінці реєстраційної справи.

Усі аркуші реєстраційної справи прошиваються на 4 проколи спеціальними суровими нитками.

У разі долучення до реєстраційної справи документів за результатом наступних реєстраційних дій така справа розшивається і після здійснення долучення повторно прошивається.

У разі передачі реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ, та, як наслідок складання внутрішнього опису з підсумковим записом та засвідчувального напису справи, усі наступні зміни в складі справи зазначаються у складених внутрішньому описі та засвідчувальному написі справи.

  1. Оформлення обкладинки (титульного аркуша) справи (пункти 11, 12 розділ II Порядку № 3267/5)

 

Кожна реєстраційна справа вкладається в тверду обкладинку ( Додаток 5).

Написи на обкладинках справ робляться чітко, без скорочень, чорним світлостійким чорнилом або пастою.

У разі передачі реєстраційної справи на зберігання до іншого суб’єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, посадовою особою із зберігання реєстраційних справ, яка отримала реєстраційну справу, вносяться зміни до обкладинки такої справи щодо суб’єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, шляхом викладення її в новій редакції.

      ІІ. Передача реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

  1. Оформлення реєстраційної справи

а) визначення основних вимог щодо наповнення реєстраційної справи

Пунктом 8 частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV реєстраційна справа визначається як сукупність документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документів, сформованих у процесі проведення таких реєстраційних дій, що зберігаються у паперовій та електронній формі.

Відповідно до статті 17 Закону № 1952-IV реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об’єкти та суб’єктів цих прав та зберігається протягом всього часу існування об’єкта.

Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна.

Реєстраційна справа включає документи у паперовій та електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії (передбачені статтею 27 Закону № 1952-IV та пунктами 40-76 Порядку № 1127) та які підлягають поверненню заявнику, зберігаються у реєстраційній справі у формі електронних копій документів, виготовлених шляхом сканування під час проведення реєстраційних дій.

З оригіналів документів чи відповідно оформлених копій (у випадку якщо оригінали документів необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають), державний реєстратор, уповноважена особа обов’язково виготовляє електронні копії шляхом сканування таких документів, які додаються до заяви.

Крім того, пунктом 25 Порядку № 1127 передбачено, що документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час розгляду заяви, а також електронні копії оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом 2 пункту 7 Порядку № 1127,  виготовлені шляхом сканування та долучені до відповідної заяви, зберігаються в електронній формі у цьому Реєстрі.

Не підлягають виготовленню та долученню до заяви електронні копії документів, що пред’являються заявником з метою встановлення його особи, а також електронна копія документа, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, чи документа, що підтверджує право на звільнення від сплаьти адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Пунктом 1 розділу II Порядку № 3267/5 передбачено, що реєстраційна справа формується у паперовій формі після відкриття розділу на об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та внесення до нього відповідних відомостей, державним реєстратором прав на нерухоме майно, яким здійснено зазначені дії.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1127 до реєстраційної справи у паперовій формі долучаються:

заява, що долучалася  до документів, поданих для державної реєстрації прав;

примірники інших заяв, що подавалися суб’єкту державної реєстрації прав або нотаріусу;

                   документ, що підтверджуює сплату адміністративного збору або копія документу, що підтверджує право на звільнення від сплати,

                   інші документи, що були отримані у паперовій формі державним реєстратором під час розгляду заяви та не підлягають поверненню заявнику, долучаються до відповідної реєстраційної справи.

У разі коли за результатом розгляду заяви проведено державну реєстрацію прав, суб’єкт державної реєстрації прав, що не наділений повноваженнями із забезпечення зберігання реєстраційних справ, та нотаріус передають в порядку, встановленому Мін’юстом, визначені абзацом 1 пункту 25 Порядку № 1127 документи, а у разі проведення державної реєстрації права власності з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав – сформовану реєстраційну справу суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ.

У разі коли за результатом розгляду заяви державним реєстратором прийнято рішення щодо відмови в державній реєстрації прав, вищезазначені документи зберігаються суб’єктом державної реєстрації прав, нотаріусом протягом трьох років.

   б) супровідний лист

Необхідно зауважити, що відповідно до загальнообов’язкових правил ведення діловодства та з метою обміну інформацією між установами складаються службові листи.

Супровідний лист – це службовий лист що додається до основного документа та інформаційно супроводжує його, містить назви та перелік надісланих документів, їх детальне описання, зазначаючи кількість аркушів.

Супровідний лист (Додаток 1, 2) оформлюється за правилами визначеними Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня  листопада 2018 року № 55 (далі – Типова інструкція з діловодства №.55) та складання якого вбачається необхідним при передачі документів.

Відповідно до пунктів 124, 125 Типової інструкції з діловодства № 55 супровідний лист оформлюється на спеціальному  для  листів  бланку  формату  A4  (210 х 297 міліметрів) та має такі реквізити: дата,  реєстраційний індекс, адресат, заголовок до тексту, текст, відмітка про наявність додатків, підпис.

Відповідно супровідний лист оформлюється у 2-х примірниках, з дотриманням правил реєстрації вихідної кореспонденції, один з яких залишається у справі відповідно діючої номенклатури справ суб’єкта державної реєстрації, фронт-офісу, а другий направляється разом з реєстраційною справою або документами для долучення до реєстраційної справи. Супровідний лист оформлюється з проставленням підпису уповноваженої особи без засвідчення його  печаткою.

в) опис за яким передається реєстраційна справа та/або документи для долучення до реєстраційної справи

Абзацом 1 пункту 1 розділу VI Порядку № 3267/5 встановлено, що передача у випадках, передбачених законом, реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи суб’єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, здійснюється державним реєстратором, нотаріусом або уповноваженою особою фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації протягом трьох робочих днів з дати проведення відповідної державної реєстрації поштовим відправленням за описом або нарочно за описом.

Слід зауважити, що відповідно до статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Також статтею 18 Закону № 1952-IV передбачено порядок проведення державної реєстрації прав, останнім етапом якого є видача/отримання документів за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав. З вищевикладеного вбачається, що під датою державної реєстрації для підрахунку трьох робочих днів необхідно розуміти день видачі/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Опис  має містити відомості передбачені абзацом 2, 3 пункту 1 розділу VI Порядку № 3267/5:

  • реєстраційний номер справи (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна) із зазначенням кількості аркушів;
  • прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора, нотаріуса або уповноваженої особи фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, який передає документи;
  • повне найменування відповідного суб’єкта державної реєстрації, фронт-офісу, найменування нотаріального округу або назви нотаріальної контори, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної рєстрації;
  • у разі передачі документів для долучення до реєстраційної справи, крім вищезазначених відомостей має містити повний перелік документів, які передаються, із зазначенням кількості аркушів кожного окремого документа.

Опис підписується державним реєстратором, нотаріусом чи уповноваженою особою фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, та скріплюється власною печаткою такої особи (Додаток 8).

Отже, передача у випадках, передбачених законом, сформованої реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи суб’єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, здійснюється за описом, складеним відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку № 3267/5, з супровідним листом (Додаток 1, 2).

З метою попередження втрати документів рекомендуємо прошивати такі документи, що передаються.

 

  1. Особливості документообігу при проведенні державної реєстрації прав через фронт-офіси

Державна реєстрація прав може проводитися за заявою заявника шляхом звернення до фронт-офісів, що забезпечують прийняття та видачу відповідно до Порядку № 1127  документів під час державної реєстрації прав.

У разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав, до фронт-офісу уповноважена особа такого фронт-офісу вчиняє усі дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації прав, здійснення яких покладається на уповноважену особу.

Заява, зареєстрована у базі даних заяв, та електронні копії оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом 2 пункту 7 Порядку № 1127, необхідних для державної реєстрації, виготовлені шляхом сканування та долучені до такої заяви, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав передаються на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав або нотаріусу.

Центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги», передають вищезазначені  документи, відповідним виконавчим органам міських рад (міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення), Київській та Севастопольській міським, районним, районним у мм. Києві та Севастополі держадміністраціям, а також на основі узгоджених рішень виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

Акредитовані суб’єкти, що здійснюють повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів під час державної реєстрації прав, передають такі документи, суб’єктам державної реєстрації прав або нотаріусам, з якими укладено відповідні договори.

Заява, оригінали документів чи відповідно оформлені копії документів у випадку, передбаченому абзацом 2 пункту 7 Порядку № 1127, необхідних для державної реєстрації прав, документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав, а також інші додаткові документи, подані заявником, під час розгляду відповідної заяви державним реєстратором зберігаються у фронт-офісі.

Державний реєстратор під час розгляду заяви використовує виготовлені шляхом сканування електронні копії оригіналів документів чи відповідно оформлених копій документів у випадку, передбаченому абзацом 2 пункту 7 Порядку № 1127, необхідних для державної реєстрації, що долучаються до заяви, та за необхідності запитує у відповідного фронт-офісу такі документи у паперовій формі.

За результатом розгляду заяви уповноважена особа фронт-офісу, що забезпечує прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації прав, невідкладно повертає заявникові оригінали документів, поданих для державної реєстрації (крім документів, передбачених пунктом 24 Порядку № 1127), видає витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав у паперовій формі (у разі його формування у паперовій формі) чи у разі відмови у проведенні державної реєстрації прав – рішення державного реєстратора щодо відмови в державній реєстрації прав у паперовій формі (за бажанням заявника).

Надання витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав у паперовій формі для видачі його заявникові забезпечується суб’єктом державної реєстрації прав, державним реєстратором якого проведено відповідну реєстрацію.

Слід зауважити, що Порядком № 1127 не передбачено, яким чином суб’єкт державної реєстрації забезпечує передачу вищезазначеного витягу, тому рекомендуємо керуватися Типовою інструкцією з діловодства № 1242 в частині дотримання правил оформлення, реєстрації та передачі вхідної та вихідної кореспонденції.

Відповідно до абзацу 4 пункту 29 Порядку № 1127 за результатом розгляду заяви уповноважена особа фронт-офісу, що забезпечує прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації прав, передає суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, для формування відповідної реєстраційної справи або долучення до неї документів, документи, визначені у пункті 25 Порядку № 1127, а саме:

примірник заяви, що долучалася  до документів, поданих для державної реєстрації прав (з відповідними відомостями заявника про отримання документів в повному обсязі),

примірники інших заяв,

                   документ, що підтверджуює сплату адміністративного збору або копія документу, що підтверджує право на звільнення від сплати, 

                   інші документи, що були отримані у паперовій формі та не підлягають поверненню заявнику, долучаються до відповідної реєстраційної справи.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 1 розділу II Порядку № 3267/5 у разі коли прийняття документів забезпечувала уповноважена особа фронт-офісу, реєстраційна справа формується посадовою особою із зберігання реєстраційних справ відповідного суб’єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ.

Тому, передача документів для формування відповідної реєстраційної справи або долучення до реєстраційної справи, що знаходиться на зберіганні у суб’єкта державної реєстрації здійснюється без оправлення справи, оформлення обкладинки,  нумерації аркушів, за описом (Додаток 8), складеним відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку №3267/5, з супровідним листом (Додаток 2, див. пункт 1 розділ II даних методичних рекомендацій).

З метою попередження втрати документів рекомендуємо прошивати такі документи, що передаються.

У разі коли за результатами розгляду заяви державним реєстратором прийнято рішення щодо відмови в такій реєстрації, уповноважена особа фронт-офісу, що забезпечує прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації прав, передає такі документи в установленому Мін’юстом порядку, суб’єкту державної реєстрації прав або нотаріусу, що здійснює розгляд відповідних документів, для їх подальшого зберігання (абзац  5 пункт 29 Порядку № 1127).

  1. Передача реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ

 

Підставою для передачі реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є:

– рішення органу, який наділений відповідними повноваженнями, про утворення, зміну меж або ліквідацію адміністративно-територіальної одиниці. Передача у такому випадку здійснюється посадовою особою із зберігання реєстраційних справ протягом 10 робочих днів з дати настання визначеної події поштовим відправленням за описом разом з актом приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання (Додаток 7) або нарочно за актом приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання. Акт приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання складається у 2 примірниках, по одному для посадових осіб із зберігання реєстраційних справ (пункт 2 розділ VII Порядку № 3267/5). На підставі вищевикладеного слід дотримуватись наступного порядку формування документів при передачі реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ:

  1. Сформована реєстраційна справа (прошита, пронумерована, зі складеним внутрішнім описом документів справи, із заповненим підсумковим записом, та засвідчувальним написом);
  2. Опис документів реєстраційної справи, з проставленням підпису та скріпленим печаткою (Додаток 8);
  3. Супровідний лист (Додаток 1);
  4. 2 примірники акту приймання – передавання з проставленням печатки суб’єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ (Додаток 7).

 

Факт передачі реєстраційної справи фіксується у журналі обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ (Додаток 6). Посадова особа із зберігання реєстраційних справ, яка передає реєстраційну справу, у день відправлення реєстраційної справи знімає її з обліку, а посадова особа із зберігання реєстраційних справ, яка отримує реєстраційну справу, у день отримання реєстраційної справи поштою або нарочно приймає її на облік у журналі обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ, а також за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав (пункт 4 розділ VII Порядку №3267/5).

Посадова особа із зберігання реєстраційних справ зобов’язана протягом 5 робочих днів з дати отримання реєстраційної справи надіслати посадовій особі із зберігання реєстраційних справ, яка зняла з обліку реєстраційну справу, 1 примірник акта приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання. Другий примірник акта приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання долучається до відповідної реєстраційної справи. У разі направлення одним актом кількох реєстраційних справ виготовляється необхідна кількість копій такого акта (пункт 5 розділ VII Порядку № 3267/5).

У разі відсутності у Державному реєстрі прав відомостей про взяття на облік реєстраційної справи за новим місцезнаходженням протягом 30 календарних днів з дня її поштового відправлення посадова особа із зберігання реєстраційних справ, яка надсилала реєстраційну справу, вживає заходів з її розшуку.

  1. Факт надходження реєстраційної справи та факт долучення документів до реєстраційної справи

 

Відповідно до вимог розділу VI  Порядку № 3267/5, можна визначити наступне.

Факт надходження реєстраційної справи фіксується у журналі обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ (Додаток 6), а факт долучення документів до реєстраційної справи фіксується у внутрішньому описі реєстраційної справи.

Посадова особа із зберігання реєстраційних справ відповідного суб’єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у день отримання реєстраційної справи приймає її на облік у журналі обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ, а також за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

У разі передачі документів для долучення до реєстраційної справи посадова особа із зберігання реєстраційних справ приймає їх на облік у журналі обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ та не пізніше наступного робочого дня долучає такі документи до відповідної реєстраційної справи.

У разі виявлення невідповідностей між документами, що були отримані посадовою особою із зберігання реєстраційних справ, та описом до них така посадова особа зазначає про це в описі та не пізніше наступного робочого дня звертається до відповідного суб’єкта державної реєстрації, нотаріуса чи фронт-офісу, що здійснювали передачу реєстраційної справи чи документів, з вимогою про надання в повному обсязі документів.

У разі надходження реєстраційної справи, сформованої з порушенням вимог  Порядку № 3267/5, посадова особа із зберігання реєстраційних справ приймає відповідну справу на облік відповідно до пункту 3 розділу VI Порядку № 3267/5 з обов’язковим повідомленням суб’єкта державної реєстрації чи нотаріуса про допущені порушення. У разі неодноразового порушення вимог щодо формування реєстраційної справи одним і тим самим суб’єктом –  звертається із скаргою на такі дії до відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.

 

III. Передача реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи

 

  1. Оформлення реєстраційної справи

 а) визначення основних вимог щодо наповнення реєстраційної справи

Статтею 29 Закону № 755-IV реєстраційна справа визначається як сукупність документів у паперовій та/або електронній формі, що подавалися для проведення реєстраційних дій.

Реєстраційна справа формується у паперовій формі після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, державну реєстрацію фізичної особи – підприємця і державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу – підприємця державним реєстратором, яким здійснено зазначені дії.

Реєстраційна справа має реєстраційний номер, що присвоюється при внесенні до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, державну реєстрацію фізичної особи – підприємця і державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу – підприємця.

Реєстраційна справа у паперовій формі зберігається у суб’єкта державної реєстрації за місцезнаходженням юридичної особи, громадського формування, фізичної особи – підприємця:

– щодо юридичної особи (крім громадського формування) та фізичної особи – підприємця – у виконавчих органах міської ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київській, Севастопольській міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях;

– щодо громадського формування, професійних спілок, їх організацій, об’єднань профспілок – у Міністерстві юстиції України, територіальних органах Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 25 Закону № 755-IV державна реєстрація проводиться на підставі:

– документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

– судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»;

– рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.

Пунктом 16 розділу II Порядку № 359/5 визначено, що документи для державної реєстрації у паперовій формі долучаються до реєстраційної справи, сформованої після внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, державну реєстрацію фізичної особи – підприємця або державну реєстрацію включення відомостей про юридичну особу та фізичну особу – підприємця.

Документи та/або відомості, сформовані державним реєстратором за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру під час державної реєстрації, а також електронні копії оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлені шляхом сканування та долучені до відповідної заяви, зберігаються в електронній формі у  Єдиному державному реєстрі.

У зв’язку з вищенаведеним та на підставі пункту 14 розділу II Порядку № 3267/5  документи реєстраційної справи або для долучення до реєстраційної справи слід систематизувати у хронологічному порядку за часом їх надходження таким чином, щоб документи, які надійшли раніше, знаходились на початку, а документи, які надійшли пізніше – наприкінці реєстраційної справи.

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації, зберігаються суб’єктом державної реєстрації, державним реєстратором якого розглядалися такі документи, або нотаріусом, яким розглядалися такі документи, протягом трьох років. За зверненням заявника документи повертаються (видаються надсилаються поштовим відправленням) не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви про їх повернення (пункт 13 розділ II Порядку № 359/5).

Суб’єкт державної реєстрації, який провів державну реєстрацію, протягом трьох робочих днів з дня її проведення надсилає документи, подані для проведення державної реєстрації, відповідному суб’єкту державної реєстрації, уповноваженому зберігати реєстраційні справи (стаття 29 Закону № 755-IV).

 

б) супровідний лист

Необхідно зауважити, що відповідно до загальнообов’язкових правил ведення діловодства та з метою обміну інформацією між установами складаються службові листи.

Супровідний лист – це службовий лист що додається до основного документа та інформаційно супроводжує його, містить назви та перелік надісланих документів, їх детальне описання, зазначаючи кількість аркушів.

Супровідний лист (Додаток 1, 2) оформлюється за правилами визначеними Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня листопада 2018 року № 55 ( далі – Типова інструкція з діловодства № 55) та  складання якого вбачається необхідним при передачі документів.

Відповідно до пунктів 124, 125 Типової інструкції з діловодства № 55 супровідний лист оформлюється на спеціальному  для  листів  бланку  формату  A4  (210 х 297 міліметрів) та має такі реквізити: дата,  реєстраційний індекс, адресат, заголовок до тексту, текст, відмітка про наявність додатків, підпис.

 Відповідно супровідний лист оформлюється у 2-х примірниках, з дотриманням правил реєстрації вихідної кореспонденції, один з яких залишається у справі відповідно діючої номенклатури справ суб’єкта державної реєстрації, фронт-офісу, а другий направляється разом з реєстраційною справою або документами для долучення до реєстраційної справи. Супровідний лист оформлюється з проставленням підпису уповноваженої особи без засвідчення його  печаткою.

в) опис за яким передається реєстраційна справа та/або документи для долучення до реєстраційної справи

Як було зазначено вище та на підставі абзацу 1 пункту 1 розділу VI Порядку №3267/5 передача у випадках, передбачених законом, реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи суб’єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, здійснюється державним реєстратором, нотаріусом або уповноваженою особою фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації протягом трьох робочих днів з дати проведення відповідної державної реєстрації поштовим відправленням за описом або нарочно за описом.

Слід зауважити, що відповідно до Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців – офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців, об’єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу – підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій. Тому під датою проведення державної реєстрації слід розуміти дату внесення відповідних відомостей про державну реєстрацію до Єдиного державного реєстру.

Опис  має містити відомості передбачені абзацом 2, 3 пункту 1 розділу VI Порядку № 3267/5:

  • реєстраційний номер справи (присвоюється при внесенні до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію) із зазначенням кількості аркушів;
  • прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора, нотаріуса або уповноваженої особи фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, який передає документи;
  • повне найменування відповідного суб’єкта державної реєстрації, фронт-офісу, найменування нотаріального округу або назви нотаріальної контори, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної рєстрації;
  • у разі передачі документів для долучення до реєстраційної справи, крім вищезазначених відомостей має містити повний перелік документів, які передаються, із зазначенням кількості аркушів кожного окремого документа.

Опис підписується державним реєстратором, нотаріусом чи уповноваженою особою фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, та скріплюється власною печаткою такої особи (Додаток 8).

Отже, передача у випадках, передбачених законом, сформованої реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи суб’єкту, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, здійснюється за описом, складеним відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку № 3267/5, з супровідним листом (Додаток 1, 2).

З метою попередження втрати документів рекомендуємо прошивати такі документи, що передаються.

 

  1. Особливості документообігу при проведенні державної реєстрації через фронт-офіси

Державна реєстрація може проводитись за заявою заявника шляхом звернення до фронт-офісів, що забезпечують прийняття та видачу відповідно до Порядку № 359/5 документів під час державної реєстрації.

У разі подання документів для державної реєстрації до фронт-офісу уповноважена особа такого фронт-офісу здійснює усі дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації, здійснення яких покладається на державного реєстратора, уповноважену особу суб’єкта державної реєстрації.

Зареєстрована заява та електронні копії оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлені шляхом сканування та долучені до такої заяви, за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру передаються на розгляд суб’єкту державної реєстрації.

Центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги», передають заяву та електронні копії оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлені шляхом сканування, відповідним виконавчим органам міських рад (міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення), Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, при яких вони утворені, а також на основі узгоджених рішень виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, а у разі, коли відповідно до Закону № 755-IV  державна реєстрація проводиться Міністерством юстиції України та його територіальними органами, – Міністерству юстиції України або його територіальним органам за місцезнаходженням громадського формування.

Акредитовані суб’єкти, що здійснюють повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів під час державної реєстрації, передають заяву та електронні копії оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлені шляхом сканування, іншим суб’єктам державної реєстрації, з якими укладено відповідні договори.

Заява та оригінали документів для державної реєстрації, документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, а також інші додаткові документи, подані заявником, на час розгляду їх державним реєстратором зберігаються у фронт-офісі.

Державний реєстратор під час розгляду заяви використовує електронні копії оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлені шляхом сканування, що долучені до такої заяви, та за необхідності запитує від відповідного фронт-офісу оригінали таких документів.

Документи, що потребують усунення підстав для зупинення розгляду документів, повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) уповноваженою особою фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів для державної реєстрації, заявнику не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

У разі подання документів для державної реєстрації фронт-офісу документи, необхідні для усунення підстав для зупинення розгляду документів, подаються до відповідного фронт-офісу у порядку, передбаченому для заяв про державну реєстрацію.

За результатом проведеної державної реєстрації за бажанням заявника уповноважена особа фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів для державної реєстрації, надає виписку з Єдиного державного реєстру у паперовій формі з проставленим підписом та печаткою державного реєстратора. У такому випадку суб’єкт державної реєстрації зобов’язаний невідкладно передати фронт-офісу відповідну виписку з Єдиного державного реєстру в паперовій формі з проставленими підписом та печаткою державного реєстратора.

Слід зауважити, що Порядком № 359/5 не передбачено, яким чином суб’єкт державної реєстрації забезпечує передачу вищезазначеної виписки, тому рекомендуємо керуватися Типовою інструкцією з діловодства № 55 в частині дотримання правил оформлення, реєстрації та передачі вхідної та вихідної кореспонденції.

За результатом проведеної державної реєстрації уповноважена особа фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів для державної реєстрації, протягом трьох робочих днів з дня її проведення (під датою проведення державної реєстрації слід розуміти дату внесення відповідних відомостей про державну реєстрацію до Єдиного державного реєстру) надсилає документи для державної реєстрації суб’єкту державної реєстрації, уповноваженому зберігати реєстраційні справи відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку № 3267/5 у разі коли прийняття документів забезпечувала уповноважена особа фронт-офісу, реєстраційна справа формується посадовою особою із зберігання реєстраційних справ відповідного суб’єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ.

Доцільно нагадати, що передача документів для формування/або долучення до реєстраційної справи здійснюється відповідно до розділу VI Порядку № 3267/5.

Тому, передача документів для формування відповідної реєстраційної справи або долучення до реєстраційної справи, що знаходиться на зберіганні у суб’єкта державної реєстрації здійснюється без оправлення справи, оформлення обкладинки,  нумерації аркушів, за описом (Додаток 8), складеним відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку №3267/5, з супровідним листом (Додаток 2, див. пункт 1 розділ II даних методичних рекомендацій).

З метою попередження втрати документів рекомендуємо прошивати такі документи, що передаються

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації, зберігаються фронт-офісом, що забезпечував прийняття та зберігання таких документів, протягом трьох років. Напротязі цього часу, за зверненням заявника, такі документи (крім документа про сплату адміністративного збору) повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) йому відповідно до Порядку № 359/5.

  1. Передача реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ

 

Підставою для передачі реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, є:

  • реєстраційна дія, проведена державним реєстратором, що пов’язана зі зміною місцезнаходження юридичної особи, громадського формування або фізичної особи – підприємця, якщо нове місцезнаходження розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці. Така передача здійснюється протягом 10 робочих днів з дати надходження до суб’єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, документів, поданих для проведення державної реєстрації, пов’язаної зі зміною місцезнаходження юридичної особи, громадського формування або фізичної особи – підприємця, від державного реєстратора, нотаріуса чи уповноваженої особи фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації. поштовим відправленням за описом разом з актом приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання (додаток 10) або нарочно за актом приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання. Акт приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання складається у 2 примірниках, по одному для посадових осіб із зберігання реєстраційних справ посадових осіб із зберігання реєстраційних справ;
  • рішення органу, який наділений відповідними повноваженнями, про утворення, зміну меж або ліквідацію адміністративно-територіальної одиниці. Передача у такому випадку здійснюється посадовою особою із зберігання реєстраційних справ протягом 10 робочих днів з дати настання визначеної події поштовим відправленням за описом разом з актом приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання (додаток 10) або нарочно за актом приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання. Акт приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання складається у 2 примірниках, по одному для посадових осіб із зберігання реєстраційних справ.

На підставі вищевикладеного слід дотримуватись наступного порядку формування документів при передачі реєстраційної справи між суб’єктами, що забезпечують зберігання реєстраційних справ:

  • Сформована реєстраційна справа (прошита, пронумерована, зі складеним внутрішнім описом документів справи, із заповненим підсумковим записом, та засвідчувальним написом);
  • Опис документів реєстраційної справи, з проставленням підпису та скріпленим печаткою (Додаток 8);
  • Супровідний лист (Додаток 1);
  • 2 примірники акту приймання – передавання з проставленням печатки суб’єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ (Додаток 7).

 

Факт передачі реєстраційної справи фіксується у журналі обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ (Додаток 6). Посадова особа із зберігання реєстраційних справ, яка передає реєстраційну справу, у день відправлення реєстраційної справи знімає її з обліку, а посадова особа із зберігання реєстраційних справ, яка отримує реєстраційну справу, у день отримання реєстраційної справи поштою або нарочно приймає її на облік у журналі обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ, а також за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру (пункт 4 розділ VII Порядку №3267/5).

Посадова особа із зберігання реєстраційних справ зобов’язана протягом 5 робочих днів з дати отримання реєстраційної справи надіслати посадовій особі із зберігання реєстраційних справ, яка зняла з обліку реєстраційну справу, 1 примірник акта приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання. Другий примірник акта приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання долучається до відповідної реєстраційної справи. У разі направлення одним актом кількох реєстраційних справ виготовляється необхідна кількість копій такого акта (пункт 5 розділ VII Порядку № 3267/5).

У разі відсутності у Єдиному державному реєстрі првідомостей про взяття на облік реєстраційної справи за новим місцезнаходженням протягом 30 календарних днів з дня її поштового відправлення посадова особа із зберігання реєстраційних справ, яка надсилала реєстраційну справу, вживає заходів з її розшуку.

 

  1. 4. Факт надходження реєстраційної справи та факт долучення документів до реєстраційної справи

 

Відповідно до вимог розділу VI  Порядку № 3267/5, можна визначити наступне.

Факт надходження реєстраційної справи фіксується у журналі обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ (Додаток 6), а факт долучення документів до реєстраційної справи фіксується у внутрішньому описі реєстраційної справи.

Посадова особа із зберігання реєстраційних справ відповідного суб’єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ, у день отримання реєстраційної справи приймає її на облік у журналі обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ, а також за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав.

У разі передачі документів для долучення до реєстраційної справи посадова особа із зберігання реєстраційних справ приймає їх на облік у журналі обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ та не пізніше наступного робочого дня долучає такі документи до відповідної реєстраційної справи.

У разі виявлення невідповідностей між документами, що були отримані посадовою особою із зберігання реєстраційних справ, та описом до них така посадова особа зазначає про це в описі та не пізніше наступного робочого дня звертається до відповідного суб’єкта державної реєстрації, нотаріуса чи фронт-офісу, що здійснювали передачу реєстраційної справи чи документів, з вимогою про надання в повному обсязі документів.

У разі надходження реєстраційної справи, сформованої з порушенням вимог  Порядку № 3267/5, посадова особа із зберігання реєстраційних справ приймає відповідну справу на облік відповідно до пункту 3 розділу VI Порядку № 3267/5 з обов’язковим повідомленням суб’єкта державної реєстрації чи нотаріуса про допущені порушення. У разі неодноразового порушення вимог щодо формування реєстраційної справи одним і тим самим суб’єктом –  звертається із скаргою на такі дії до відповідного територіального органу Міністерства юстиції України

 

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

оформлення документів для передачі реєстраційної справи або документів для долучення до реєстраційної справи

Передача реєстраційної справи Передача документів для долучення до реєстраційної справи
Внутрішній опис справи

 Нумерація:

–          аркушів справи;

–          внутрішнього опису справи

Аркуші не нумеруються

Оправлення справи:

–          реєстраційна справа вкладається в тверду обкладинку;

–          усі аркуші прошиваються на чотири проколи

Документи прошиваються на чотири проколи (рекомендовано)

Оформлення обкладинки:

–          реєстраційна справа вкладається в тверду обкладинку

–          заповнення обкладинки

Супровідний лист

оформлюється на бланку та має реквізити: дата,  реєстраційний індекс, адресат, заголовок до тексту, текст, відмітка про наявність додатків, підпис

Опис

–          реєстраційний номер справи (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна) із зазначенням кількості аркушів;

–          прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора, нотаріуса або уповноваженої особи фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, який передає документи;

–          повне найменування відповідного суб’єкта державної реєстрації, фронт-офісу, найменування нотаріального округу або назви нотаріальної контори, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної рєстрації;

–          повний перелік документів, які передаються, із зазначенням кількості аркушів кожного окремого документа

підписується державним реєстратором, нотаріусом чи уповноваженою особою фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, та скріплюється власною печаткою такої особи

–          реєстраційний номер справи до якої долучаються документи;

–          повний перелік документів, які передаються з зазначенням кількості аркушів кожного окремого документа;

–          прізвище, ім’я та по батькові державного реєстратора, нотаріуса або уповноваженої особи фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, який передає документи;

–          повне найменування відповідного суб’єкта державної реєстрації, фронт-офісу, найменування нотаріального округу або назви нотаріальної контори, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної рєстрації;

підписується державним реєстратором, нотаріусом чи уповноваженою особою фронт-офісу, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, та скріплюється власною печаткою такої особи

 

Список використаних джерел:

 

  1. Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
  2. Закон України від 15 травня 2003 року № 755- IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
  3. Порядок формування та зберігання реєстраційних справ, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5.
  4. Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.
  5. Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року  № 359/5.
  6. Типова інструкція з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня листопада 2018 року № 55.

 

Додаток 1

 

Примірний  зразок супровідного листа

(Бланк компетентного органу, що передає реєстраційну справу)

­­­­­­­­­­­­­­­___________№________________                           Найменування суб’єкта державної реєстрації, що

(дата та номер вихідного  листа)                              забезпечує зберігання реєстраційних справ

 

Про передачу реєстраційної справи

На виконання ч. 4 ст. 17 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» або ч. 3 ст. 29 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та відповідно до розділу VI Порядку формування та зберігання реєстраційних справ затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5  направлямо за належністю реєстраційну справу за описом.

Додаток:

  1. Реєстраційна справа на ____(____________) аркушах у кількості ____(__________ ) документів

(цифрами, словами)                                   (цифрами, словами)

 

згідно з описом на ____аркушах.

 

Посада уповноваженої особи

компетентного органу                                        Підпис                                                 ПІБ

 

Додаток 2

 

Примірний  зразок супровідного листа

(Бланк компетентного органу, що передає документи для долучення до реєстраційної справи )

 

 

­­­­­­­­­­­­­­­___________№________________                           Найменування суб’єкта державної реєстрації, що

(дата та номер вихідного  листа)                              забезпечує зберігання реєстраційних справ

 

Про передачу документів для долучення до реєстраційної справи

На виконання ч. 4 ст. 17 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» або ч. 3 ст. 29 Закону України від 15 травня 2003 року № 755- IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та відповідно до Порядку формування та зберігання реєстраційних справ затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року № 3267/5  направляє за належністю документи для долучення до реєстраційної справи за описом.

Додатки:

  1. Документи  у кількості____(_____________), на ____(_____________) аркушах

(цифрами, словами)          (цифрами, словами)

 

згідно з описом на ____аркушах.

Посада уповноваженої особи

компетентного органу                                        Підпис                                                 ПІБ

                                                                                                               Додаток 3

ВНУТРІШНІЙ ОПИС
документів реєстраційної справи № ________________

 


з/п
Індекс
документа
Дата документа Заголовок документа Номери аркушів реєстраційної справи Примітки
1 2 3 4 5 6

 

Разом:

_____________________________________________________________________ документів,

(цифрами і словами)

 

______________________________________________________________ аркушів документів,

(цифрами і словами)

 

______________________________________________________ аркушів внутрішнього опису.

(цифрами і словами)

 

__________________
(укладач опису (посада))

 

___________
(підпис)

 

____________________________
(ініціали (ініціал імені), прізвище)

 

 

____  __________ 20 ____ року

 

Формат А4 (210 х 297)

Додаток 4

ЗАСВІДЧУВАЛЬНИЙ НАПИС
реєстраційної справи № ________________ (журналу)

 

У реєстраційній справі (журналі) підшито (вкладено) і пронумеровано
_____________________________________________________ аркушів,
у тому числі літерні номери  ____________________________________;
пропущені номери ____________________________________________

+ аркушів внутрішнього опису __________________________________

 

Особливості фізичного стану та формування реєстраційної справи Номери аркушів
1 2
____________________________
(посада особи, яка склалазасвідчувальний напис)

 

 

___________
(підпис)

 

____________________________
(ініціали (ініціал імені), прізвище)

 

 

____  __________ 20 ____ року

Формат А4 (210 х 297)

                               Додаток 5

Код архівної установи _______

Код установи ________

 

_________________________________

_________________________________

_________________________________

 

    (найменування державної архівної установи, архівного відділу міської ради)

(найменування суб’єкта державної реєстрації, що відповідно до закону наділений повноваженнями

із забезпечення зберігання реєстраційних справ, та структурного підрозділу)*

   
   

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

(заголовок справи: об’єкт нерухомого майна та його адреса (для земельної ділянки – кадастровий номер), повне найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця або найменування громадського формування та його вид (для громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи))

 

(крайні дати документів справи)

 

  На ____ арк.
 Зберігати

60

 

 

230

* Заповнюється суб’єктом державної реєстрації, що відповідно до закону наділений повноваженнями із забезпечення зберігання реєстраційних справ.

 

Додаток 6

__________________________________________________________________________
(найменування суб’єкта державної реєстрації, що відповідно до закону наділений повноваженнями

із забезпечення зберігання реєстраційних справ)
__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________

ЖУРНАЛ
обліку надходження (вибуття) реєстраційних справ

Том № ________________

Розпочато _____________
(число, місяць, рік)
Закінчено _____________
(число, місяць, рік)

№ з/п Дата надходження реєстраційної справи, документів для долучення до реєстраційної справи Заголовок реєстраційної справи Номер реєстраційної справи Підпис, ініціали (ініціал імені), прізвище, посада особи, що внесла запис до журналу, дата внесення запису Відомості про вибуття реєстраційної справи за межі суб’єкта державної реєстрації, що відповідно до закону наділений повноваженнями із забезпечення ведення реєстраційних справ
дата вибуття

найменування установи (органу), куди вибула

реєстраційна справа або документи реєстраційної справи, їх крайні дати

назва, номер і дата документа, що підтверджує вибуття кому видано реєстраційну справу (ініціали (ініціал імені), прізвище, посада особи одержувача)* підпис особи одержувача*
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

 

Разом у _______ році:

надійшло ________________ реєстраційних справ (наводяться підсумкові дані за графою 3);

(цифрами і словами)

 

вибуло __________________ реєстраційних справ (наводяться підсумкові дані за графою 7).
(цифрами і словами)

 

_____________________________

(посада особи, відповідальної

за зберігання реєстраційних справ)

 

 

___________
(підпис)

 

____________________________
(ініціали (ініціал імені), прізвище)

 

____  __________ 20 ____ року

___________
* Зазначається, крім випадків передачі реєстраційної справи до іншого суб’єкта державної реєстрації, що відповідно до закону наділений повноваженнями із забезпечення ведення реєстраційних справ.

Формат А4 (210 х 297)

 

Додаток 7

ЗАТВЕРДЖУЮ

 

________________________________

(посада керівника суб’єкта державної реєстрації)

______   ________________________

(підпис)       (ініціали (ініціал імені), прізвище)

____ __________ 20___ року

М. П.

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

 

________________________________

(посада керівника суб’єкта державної реєстрації)

______   ________________________

(підпис)       (ініціали (ініціал імені), прізвище)

____ __________ 20___ року

М. П.

 

 

АКТ

приймання-передавання реєстраційної справи на зберігання

 

_________________                                                                        №  __________

(дата)

 

Підстава: __________________________________________________________

(вказати підставу для передавання реєстраційних справ, найменування та місцезнаходження суб’єкта державної реєстрації, що передає реєстраційні справи на зберігання)

______________________________________________________________ здав,

а _________________________________________________________ прийняв

(найменування та місцезнаходження суб’єкта державної реєстрації, що приймає реєстраційні справи на зберігання)

реєстраційні справи:

 

з/п

Номер реєстраційної справи Заголовок реєстраційної справи Кількість томів Примітка
1 2 3 4 5

 

Усього____________________________________________ реєстраційних справ.                                                                     (цифрами та словами)

 

____________________________________        ________________________________________

(посада особи, що передає

реєстраційні справи)

 

(посада особи, що приймає

реєстраційні справи)

_________ _____________________

(підпис)               (ініціали (ініціал імені), прізвище)

 

 

_________ _______________________

(підпис)               (ініціали (ініціал імені), прізвище)

 

 

____  __________ 20 ____ року ____  __________ 20 ____ року

Формат А4 (210 х 297)

 

Додаток 8

 

Примірний зразок опису за яким здійснюється

передача реєстраційної справи або документів

для долучення до реєстраційної справи

 

ОПИС

до реєстраційної справи № _______

 

повне найменування відповідного суб’єкта державної реєстрації, фронт-офісу, найменування нотаріального округу або назви нотаріальної контори, що забезпечував прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної рєстрації

 


з/п
Заголовок документа Кількість аркушів документа
1 2 3

 

Разом____________________________________________­­­­­­­­­­­­­­­­­_____________________документів
(цифрами і словами)

 

Загальна кількість аркушів документів _______________________________________________________

(цифрами і словами)

 

____________________________
(найменування посади особи,
що забезпечувала прийняття, зберігання та видачу документів, поданих для державної реєстрації, яка передає документи)

 

___________
(підпис)

 

 

М.П.

 

____________________________
(ініціали (ініціал імені), прізвище)

 

 

 

Оренда землі: основи правового регулювання

 

(у новій редакції)

 

Житомир

2019

Відносини, пов’язані з орендою землі,  регулюються Земельним
кодексом України,   Цивільним   кодексом   України,   Законом України «Про оренду землі», а також договором оренди землі.       Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі  –  це  засноване  на  договорі  строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.        Договір оренди  землі  укладається  у  письмовій  формі  і за
бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.             Істотними умовами договору оренди землі є:-          об’єкт оренди (кадастровий  номер,  місце  розташування  та розмір земельної ділянки); –          строк дії договору;-          орендна  плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та  умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.         За  згодою  сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися
інші умови.            Договір  оренди  може  передбачати надання в оренду декількох земельних  ділянок,  що перебувають у власності одного орендодавця.       Укладення договору  оренди  земельної   ділянки   із   земель приватної  власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно  із  законом  вправі  набувати  право  оренди  на  таку земельну ділянку.             Укладення договору   оренди   земельної   ділянки  із  земель державної  або  комунальної  власності  здійснюється  на  підставі рішення  відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування – орендодавця.            Об’єкт   за   договором  оренди  землі  вважається  переданим орендодавцем  орендареві  з  моменту  державної  реєстрації  права оренди, якщо інше не встановлено законом.            Строк дії  договору  оренди  землі  визначається  за   згодою сторін, але не може перевищувати  50 років.  При  передачі  в  оренду  земельних ділянок сільськогосподарського    призначення  для   ведення   товарного сільськогосподарського   виробництва,  фермерського  господарства, особистого  селянського  господарства  строк  дії  договору оренди землі  визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7
років.            При    передачі    в    оренду    для    ведення    товарного сільськогосподарського   виробництва,  фермерського  господарства, особистого     селянського    господарства    земельних    ділянок сільськогосподарського  призначення,  які  є  земельними ділянками меліорованих   земель   і   на   яких   проводиться  гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається  за згодою сторін, але не  може бути меншим як 10 років.            Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день  або  після  смерті  орендодавця, але до державної реєстрації права   власності   на   земельну   ділянку   за  новим  власником (спадкоємцем),  такий  договір вважається продовженим (поновленим) до  моменту  державної  реєстрації  права власності спадкоємця або територіальної громади на таку земельну ділянку.

Припинення договору оренди землі 

Договір оренди землі припиняється в разі:

– закінчення строку, на який його було укладено;

– викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

– поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

– смерті фізичної особи — орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

– ліквідації юридичної особи — орендаря;

– відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

– набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

– припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законодавством.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законодавством.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законодавством або цим договором.

Припинення договору оренди землі шляхом його розірвання

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов’язань.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), а також реорганізація юридичної особи — орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Орендована земельна  ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни  цільового  призначення,  якщо  це передбачено  договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця  орендодавець  не  надішле  письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення,  орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Умови договору  суборенди    земельної    ділянки   повинні обмежуватися  умовами  договору  оренди  земельної  ділянки  і  не суперечити йому.   Строк суборенди  не  може  перевищувати строку, визначеного договором оренди землі.
У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Договір суборенди  земельної   ділянки   підлягає   державній реєстрації.  За згодою  сторін   договір   суборенди   земельної   ділянки посвідчується нотаріально.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав).

При цьому, державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Під час проведення державної реєстрації права оренди земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

В такому разі державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов’язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності”.

Наразі, 01.01.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» 2498-VIII від 10 липня 2018 року, яким внесено відповідні зміни, зокрема, в Земельний кодекс України, Закон України «Про оренду землі».               Так, добавлено статтю, яка передбачає, що власники  та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладання договорів оренди, суборенди земельних ділянок.               Укладення договору суборенди у такому разі не потребує згоди орендодавця, при цьому орендар залишається відповідальним перед орендодавцем за виконання договору оренди. У такому договорі обов’язково зазначається договір, взамін якого він укладений.               Припинення дії одного з договорів оренди, суборенди земельної ділянки, укладених у порядку обміну правами користування, припиняє дію іншого договору оренди, суборенди, укладеного взамін, про що обов’язково зазначається у таких договорах.               Орендарі земельних ділянок не зв’язані згодою орендодавця, однак зобов’язані письмово повідомити орендодавця про обмін належними їм правами користування земельними ділянками протягом п’яти днів з дня державної реєстрації права суборенди. Таке письмове повідомлення надсилається орендодавцеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.               Переважне право на укладення договорів оренди в одному масиві земель.               Особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення (не менше 75 відсотків усіх земель масиву), має право орендувати інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані у такому масиві, а у разі якщо інші земельні ділянки перебувають в оренді, – на одержання їх у суборенду, за умови передачі їх власнику (орендарю) у користування (оренда, суборенда) іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві на такий самий строк та на таких самих умовах, якщо внаслідок черезсмужжя невикористання таких земельних ділянок створює перешкоди у раціональному використанні земельних ділянок, що перебувають у користуванні цієї особи. Право оренди землі набувається в порядку, встановленому Законом України «Про оренду землі».               Для укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками особа, якій належить право користування істотною частиною масиву земель сільськогосподарського призначення, письмово звертається до другої сторони з пропозицією укласти договір  оренди (суборенди).               Друга сторона протягом одного місяця з дня одержання пропозиції зобов’язана розглянути звернення, підписати договір або надати письмову мотивовану відмову в його укладенні.               У разі недосягнення згоди щодо укладення договору оренди (суборенди) такий договір визнається укладеним за рішенням суду.               Рішення суду про визнання договору оренди (суборенди)укладеним є підставою для державної реєстрації права оренди (суборенди) земельної ділянки в порядку, визначеному законом.

 

Пам’ятка для державних реєстраторів на тему

 

«Порядок отримання сертифікату про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації»

 

Житомир

2019

Кабінет Міністрів України  погодився з пропозицією Міністерства юстиції щодо реалізації протягом 2019-2020 років експериментального проекту з організації визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та/або державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – експериментальний проект) та постановою від 24 жовтня 2018 року     № 860 затвердив Порядок реалізації експериментального проекту з організації визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та/або державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Порядок № 860).

МЕТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПРОЕКТУ

Ініціатива запровадження експериментального проекту викликана необхідністю посилення вимог до осіб, які мають намір здійснювати діяльність державного реєстратора, а також державних реєстраторів, щодо яких прийнято рішення про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за результатами розгляду скарг у сфері державної реєстрації відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) та статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закону про реєстрацію) та за результатами здійснення контролю у сферах державної реєстрації згідно зі статтею 371 Закону та статтею 341 Закону про реєстрацію.

Очікується, що в результаті реалізації експериментального проекту зменшиться кількість скарг на дії державних реєстраторів, підвищиться якість надання ними адміністративних послуг у сферах державної реєстрації, зросте рівень суспільної довіри до державних органів.

КОМУ В ОБОВ’ЯЗКОВОМУ ПОРЯДКУ НЕОБХІДНО ОТРИМАТИ СЕРТИФІКАТ

Згідно з пунктом 2 Порядку № 860 визначення професійної компетентності в обов’язковому порядку здійснюється щодо фізичних осіб, які мають намір здійснювати функції державних реєстраторів, під час призначення їх на відповідні посади у виконавчих органах сільських, селищних та міських рад, районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністраціях (крім випадків переведення на відповідні посади осіб, які на момент переведення здійснювали функції державного реєстратора), укладення трудових договорів із акредитованими суб’єктами державної реєстрації, а також щодо державних реєстраторів, стосовно яких Мін’юстом прийнято рішення про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – реєстри), перед відновленням їм доступу до відповідного Реєстру.

Вказаній нормі кореспондується положення пункту 21 Порядку  надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.12.2015 за             № 1568/28013 (у редакції наказу), щодо доступу до реєстрів користувачів, крім нотаріусів, за умови подання такими користувачами сертифіката про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації.

Звертаємо увагу на те, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, а отже визначення професійної компетентності щодо осіб, призначених на посади до 01 січня 2019 року, не проводиться.     Доступ таких користувачів до реєстрів здійснюється за загальним правилом без надання відповідного сертифіката.

Без надання відповідного сертифіката забезпечується також доступ до реєстрів осіб, які призначаються на посади державних реєстраторів у порядку переведення від одного до іншого суб’єкта державної реєстрації, враховуючи безперервність виконання такими особами повноважень з державної реєстрації.

При наданні ідентифікаторів доступу до реєстрів слід також враховувати, що визначення професійної компетентності не проводиться щодо осіб, які призначаються на посади державних нотаріусів або мають на меті здійснювати приватну нотаріальну діяльність, оскільки їх кваліфікація вже перевірена під час складання кваліфікаційного іспиту та підтверджується свідоцтвом про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Водночас дія постанови та наказу поширюється на користувачів (у тому числі нотаріусів), щодо яких приймалось рішення про тимчасове блокування доступу до реєстрів, у разі якщо відновлення доступу здійснюється після 01 січня 2019 року.

Слід звернути увагу, що за змістом пункту 2 Порядку № 860, вимога про надання сертифіката поширюється на осіб, що перебуватимуть в трудових відносинах із суб’єктами державної реєстрації, до яких згідно зі статтею 6 Закону віднесені виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації та акредитовані суб’єкти.

Таким чином, вимога щодо подання сертифіката не поширюється на державних та приватних виконавців у разі надання їм доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв’язку з призначенням на посаду державного виконавця або початком здійснення діяльності приватного виконавця.

Проте у разі прийняття рішення про тимчасове блокування доступу таким виконавцям, наприклад, у випадку, передбаченому підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону, відновлення їм доступу здійснюється за умови надання сертифіката.

ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУВАННЯ

 

Організація визначення професійної компетентності осіб здійснюється Мін’юстом шляхом автоматизованого анонімного тестування.

Для проходження автоматизованого анонімного тестування фізичні особи, які мають намір здійснювати функції державних реєстраторів, подають до Мін’юсту відповідну заяву та засвідчену особистим підписом копію паспорта громадянина України (копії 1, 2 сторінок, сторінок зі штампами реєстрації місця проживання, а також інших сторінок за наявності інформації, відміток на них). Виходячи із загальних положень щодо засвідчення копій документів, на кожній сторінці копії паспорта проставляти:

1) відмітку «Згідно з оригіналом»;

2) дату засвідчення копії;

3) особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище.

Заява з додатком може бути подана до Міністерства юстиції України особисто за адресою: м. Київ, пров. Рильський, 10, або шляхом надіслання на поштову адресу: 01001 м. Київ, вул. Городецького, 13 (зразок заяви додається).

Отримані заяви Мін’юстом розглядаються та не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення автоматизованого анонімного тестування на офіційному веб-сайті Мін’юсту https://minjust.gov.ua (в рубриці «Новини») розміщується повідомлення про дату, час та місце проведення автоматизованого анонімного тестування, а також прізвище, ім’я та по батькові осіб, які виявили бажання пройти таке тестування.

Автоматизоване анонімне тестування проводиться в окремому приміщенні, в якому розміщуються автоматизовані робочі місця для його проходження та окреме автоматизоване робоче місце для адміністрування системи з підключеним принтером і відповідним комунікаційним обладнанням.

Серверна частина програмного забезпечення системи автоматизованого анонімного тестування (далі – система) розміщується на технічних ресурсах адміністратора єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст.

Налаштування автоматизованих робочих місць для проходження автоматизованого анонімного тестування повинні забезпечувати відсутність доступу до інформаційних ресурсів Інтернету.

Створення та налаштування системи, її технічне обслуговування та модернізація, а також вжиття технічних заходів для збереження даних, що містяться на сервері системи, здійснюються технічним адміністратором єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст.

Приміщення для проведення автоматизованого анонімного тестування повинне забезпечувати можливість індивідуального виконання тестових завдань.

Під час проведення автоматизованого анонімного тестування забороняється використовувати будь-які джерела інформації на паперових чи електронних носіях (підручники, навчальні посібники, електронні книги тощо), а також засоби зв’язку.

Об’єктивність проведення автоматизованого анонімного тестування забезпечується рівними для всіх осіб умовами щодо доступу до інформації стосовно процедури проведення автоматизованого анонімного тестування, місця та тривалості його проведення, а також щодо кількості та ступеня складності тестових завдань та відкритості інформації про його результати.

Визначення професійної компетентності є публічним.

Під час проведення автоматизованого анонімного тестування можуть бути присутніми представники засобів масової інформації.

Мін’юстом обов’язково забезпечується ведення відео-фіксації процесу автоматизованого анонімного тестування.

Під час автоматизованого анонімного тестування тестові завдання формуються безпосередньо системою для кожної особи індивідуально шляхом генерування у довільній формі у кількості 100 тестових завдань.

До кожного тестового завдання пропонуються кілька варіантів відповідей, одна з яких є правильною.

У разі потреби тестове завдання може бути пропущене, в такому випадку є можливість відповісти на нього пізніше.

Тестові завдання розробляються Мін’юстом.

Загальний час проведення автоматизованого анонімного тестування становить дві години.

Оцінювання результатів автоматизованого анонімного тестування здійснюється системою.

На підставі результатів автоматизованого анонімного тестування визначається професійна компетентність осіб, визначених в абзаці першому пункту 2 Порядку.

Особи, які правильно відповіли на 75 відсотків тестових завдань, вважаються такими, що успішно пройшли автоматизоване анонімне тестування. Таким особам видається сертифікат про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації.

Особи, які не пройшли автоматизованого анонімного тестування, можуть повторно звернутися до Мін’юсту та пройти його у будь-який час.

Результати автоматизованого анонімного тестування розміщуються на офіційному веб-сайті Мін’юсту не пізніше наступного робочого дня після його проведення.

Особи, які не пройшли автоматизоване анонімне тестування, можуть повторно звернутися до Мін’юсту та пройти його у будь-який час.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 860 автоматизоване анонімне тестування проводиться один раз на місяць. У разі потреби за рішенням Мін’юсту автоматизоване анонімне тестування може проводитися більше ніж один раз на місяць.

Для успішного проходження тестування доцільно звернутися до законодавства, яке регулює цивільні правовідносини (зокрема, загальні положення про фізичних та юридичних осіб, об’єкти цивільних прав, правочини, позовну давність, загальні положення про зобов’язання, припинення зобов’язань, наслідки невиконання зобов’язань, особливості окремих видів зобов’язань, право власності та інші речові права тощо),  господарські правовідносини (зокрема, підприємництво та некомерційну діяльність, майно суб’єктів господарювання, цінні папери у господарській діяльності, корпоративні права та відносини, управління об’єктами державної та комунальної власності, приватизація   об’єктів    державної та комунальної власності тощо),  земельні правовідносини (загальні положення про речові права на землю, землі України, оренду землі тощо), законодавства, яке регулює відносини, що виникають у сферах державної реєстрації, законодавства, яке передбачає відповідальність у сферах державної реєстрації (зокрема, за вчинення злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг тощо), законодавства про запобігання корупції.

 

Додаток 1

Приклад заяви для проходження автоматизованого анонімного тестування щодо визначення професійної компетентності

Міністерство юстиції України

________________________________________

________________________________________

________________________________________,

(прізвище, ім’я та по батькові кандидата у родовому відмінку)

який (яка) проживає за адресою:

_________________________________________,

_________________________________________,

(номер контактного телефону)

e–mail ___________________@_______________

(заповнюється друкованими літерами)

ЗАЯВА

Прошу допустити мене до участі у автоматизованому анонімному тестуванні для отримання Сертифіката про підтвердження професійної компетентності у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

(зазначити сферу державної реєстрації)

Сертифікат про підтвердження професійної компетентності прошу видати мені наручно або надіслати на вищезазначену поштову адресу (обрати варіант).

Підтверджую достовірність інформації у поданих мною документах.

Додаток: засвідчена копія паспорта громадянина України на ___ арк.

згода на обробку персональних даних на ___ арк.

___ __________ 2019 р.

_____________

(підпис)

 

Додаток 2

ЗГОДА

на обробку персональних даних

Я, ____________________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по батькові)

(___ ______________ 19__ року народження, паспорт серія ________ № ___________,

виданий __________________________________________________________________________),

відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» та з метою забезпечення розгляду і опрацювання документів та інформації щодо мене у зв’язку з організацією визначення професійної компетентності осіб, які мають намір здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та/або державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – державні реєстратори) відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а також з метою ведення бази персональних даних, підготовки відповідно до вимог законодавства статистичної, адміністративної та іншої інформації з питань організації визначення професійної компетентності державних реєстраторів даю згоду на:

обробку моїх персональних даних первинних джерел, зокрема відомостей про освіту, професію, спеціальність та кваліфікацію, науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації, паспортних даних, даних про нагороди, відомостей про декларування доходів, зобов’язання фінансового характеру, про майновий стан, автобіографічних даних, відомостей про трудову діяльність та досвід роботи, професійні компетенції, особистих відомостей (вік, стать, родинний стан, склад сім’ї тощо), відомостей про зареєстроване або фактичне місце проживання, про перебування на військовому обліку, даних щодо стану здоров’я в межах, визначених законодавством, щодо реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, ідентифікаційних даних в електронному вигляді (біографічні довідки, номери телефонів), запису зображення (фото);

використання персональних даних, що передбачає будь-які дії володільця персональних даних з обробки таких даних, їх захисту, а також дії з надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб’єктам відносин, пов’язаних з персональними даними, що здійснюються за згодою суб’єкта персональних даних чи відповідно до закону (стаття 10 зазначеного Закону);

поширення персональних даних, що передбачає дії з передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб’єкта персональних даних (стаття 14 зазначеного Закону);

доступ до персональних даних третіх осіб, що здійснюється відповідно до цієї згоди або вимог законодавства.

Зобов’язуюся у разі зміни моїх персональних даних надавати у найкоротший строк уточнену, достовірну інформацію та оригінали відповідних документів для оновлення моїх персональних даних.

Про обробку персональних даних як будь–яку дію або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем, поінформований.

Про права та обов’язки суб’єкта персональних даних, володільця і розпорядника персональних даних та інших учасників таких правовідносин згідно із Законом України «Про захист персональних даних» поінформований.

___ ____________ 20__ р. _________________

(підпис)

 

Контролюйте своє

(у новій редакції)

 

Житомир

2019

 

З метою забезпечення захисту речових прав, економічних інтересів громадян та інвесторів, зменшення ризиків незаконного заволодіння нерухомим майном розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р № 789-р «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо інформування у сфері державної реєстрації  речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» запроваджено пілотний проект щодо інформування українських громадян про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з їхньою нерухомістю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також сповіщання власників про те, хто з користувачів реєстру цікавився їхнім майном.

Даний сервіс є дієвим засобом запобігання шахрайств із нерухомістю шляхом використання підроблених документів, в тому числі, судових рішень.

Дана сервісна послуга надається технічним адміністратором Державного реєстру прав з використанням телекомунікаційних засобів за бажанням фізичної або юридичної особи на платній основі.

Сервіс моніторингу реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомого майна передбачає два варіанти рівня контролю, а саме:

 

ПОСЛУГА

 

Інформування про зміну статусу об’єкта нерухомого майна

 

–          миттєве сповіщення про зміну статусу

–          можливість своєчасно відреагувати на зміни та звернутись до правоохоронних органів і суду для скасування незаконних реєстраційних дій

 

Вартість послуги 30 гривень на місяць за 1 об’єкт

 

ПОСЛУГА

 

Інформування про подані/отримані заяви щодо об’єкта нерухомого майна

 

–          миттєве попередження про початок реєстраційних дій

–          можливість своєчасно відреагувати на зміни та звернутись до реєстратора із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій

–          можливість запобігання незаконним реєстраційним діям

Вартість послуги 300 гривень на місяць за 1 об’єкт

 

 

Оплата послуг сервісу здійснюється за допомогою платіжних систем Visa або MasterCard

 

Інноваційний сервіс інформує:

  • фізичних та юридичних осіб про зміну статусу об’єктів нерухомого майна в реєстрі;
  • власників нерухомого майна про подання заявок на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомого майна, а також дату і час реєстрації таких заяв.
  • користувачів земельної ділянки про подання заявок на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні такого користувача
  • іпотекодержателя про подання заявок стосовно об’єкта нерухомого майна, який передано в іпотеку такому іпотекодержателю
СЛІД ЗНАТИ !!! Якщо відомості про Ваш об’єкт нерухомості НЕ було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто останню реєстрацію прав було проведено до 1 січня 2013 року, то для того, щоб скористатись послугою SMS-маяк спочатку потрібно звернутися до державного реєстратора для проведення відповідної реєстрації.

Щоб скористатися новою послугою потрібно:

 

 

 

З цього моменту власник зможе дізнатися про всі зміни в реєстрі через SMS-повідомлення на власний телефон, у вигляді електронного листа, а також через сповіщення в кабінеті користувача програми SMS-Маяк. Сервіс SMS-Маяк суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист ваших порушених прав, адже часовий фактор у даному питанні є одним із найважливіших моментів.

Отримуйте сповіщення про факт подання та суть заяви про зміну статусу об’єкта, а також про прийняття рішення щодо зміни статусу та своєчасно звертайтесь до правоохоронних органів із заявою про неправомірність реєстраційних дій, а також до  Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора або до суду з позовною заявою про скасування проведених реєстраційних дій.

Отримуйте сповіщення про факт подання та суть заяви про зміну статусу об’єкта, а також про прийняття рішення щодо зміни статусу та вчасно звертайтесь до державного реєстратора та до суду і зупиніть незаконні дії щодо Вашого об’єкта нерухомого майна.

ОТЖЕ !!!

Ви маєте можливість бути проінформованими про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з Вашою нерухомістю, а відтак, оперативно відреагувати та захистити свої законні права.

(у новій редакції)

 

Житомир

2019

 

З метою забезпечення захисту речових прав, економічних інтересів громадян та інвесторів, зменшення ризиків незаконного заволодіння нерухомим майном розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р № 789-р «Про запровадження реалізації пілотного проекту щодо інформування у сфері державної реєстрації  речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» запроваджено пілотний проект щодо інформування українських громадян про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з їхньою нерухомістю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також сповіщання власників про те, хто з користувачів реєстру цікавився їхнім майном.

Даний сервіс є дієвим засобом запобігання шахрайств із нерухомістю шляхом використання підроблених документів, в тому числі, судових рішень.

Дана сервісна послуга надається технічним адміністратором Державного реєстру прав з використанням телекомунікаційних засобів за бажанням фізичної або юридичної особи на платній основі.

Сервіс моніторингу реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомого майна передбачає два варіанти рівня контролю, а саме:

 

ПОСЛУГА

 

Інформування про зміну статусу об’єкта нерухомого майна

 

–          миттєве сповіщення про зміну статусу

–          можливість своєчасно відреагувати на зміни та звернутись до правоохоронних органів і суду для скасування незаконних реєстраційних дій

 

Вартість послуги 30 гривень на місяць за 1 об’єкт

 

ПОСЛУГА

 

Інформування про подані/отримані заяви щодо об’єкта нерухомого майна

 

–          миттєве попередження про початок реєстраційних дій

–          можливість своєчасно відреагувати на зміни та звернутись до реєстратора із заявою про заборону вчинення реєстраційних дій

–          можливість запобігання незаконним реєстраційним діям

Вартість послуги 300 гривень на місяць за 1 об’єкт

 

 

Оплата послуг сервісу здійснюється за допомогою платіжних систем Visa або MasterCard

 

Інноваційний сервіс інформує:

  • фізичних та юридичних осіб про зміну статусу об’єктів нерухомого майна в реєстрі;
  • власників нерухомого майна про подання заявок на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо об’єктів нерухомого майна, а також дату і час реєстрації таких заяв.
  • користувачів земельної ділянки про подання заявок на проведення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні такого користувача
  • іпотекодержателя про подання заявок стосовно об’єкта нерухомого майна, який передано в іпотеку такому іпотекодержателю
СЛІД ЗНАТИ !!! Якщо відомості про Ваш об’єкт нерухомості НЕ було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто останню реєстрацію прав було проведено до 1 січня 2013 року, то для того, щоб скористатись послугою SMS-маяк спочатку потрібно звернутися до державного реєстратора для проведення відповідної реєстрації.

Щоб скористатися новою послугою потрібно:

 

 

З цього моменту власник зможе дізнатися про всі зміни в реєстрі через SMS-повідомлення на власний телефон, у вигляді електронного листа, а також через сповіщення в кабінеті користувача програми SMS-Маяк. Сервіс SMS-Маяк суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист ваших порушених прав, адже часовий фактор у даному питанні є одним із найважливіших моментів.

Отримуйте сповіщення про факт подання та суть заяви про зміну статусу об’єкта, а також про прийняття рішення щодо зміни статусу та своєчасно звертайтесь до правоохоронних органів із заявою про неправомірність реєстраційних дій, а також до  Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України зі скаргою на рішення державного реєстратора або до суду з позовною заявою про скасування проведених реєстраційних дій.

Отримуйте сповіщення про факт подання та суть заяви про зміну статусу об’єкта, а також про прийняття рішення щодо зміни статусу та вчасно звертайтесь до державного реєстратора та до суду і зупиніть незаконні дії щодо Вашого об’єкта нерухомого майна.

 

ОТЖЕ !!!

 

Ви маєте можливість бути проінформованими про будь-які реєстраційні дії, які вчиняються з Вашою нерухомістю, а відтак, оперативно відреагувати та захистити свої законні права.

 

 

img-28182316